Охорона і раціональне використання поверхневих та підземних вод
Методи біологічної очистки використовують для обробки побутових стічних вод, що містять невеликі кількості радіоактивних ре¬човин. Цей метод базується на здатності радіоізотопів сорбуватися на завислих частинках речовин і вибірково біологічно засвоюва¬тися біоценозами.
При очищенні природних та стічних вод особливу увагу приділяють знешкодженню пестицидів, що є дуже токсичними речовинами. Для цього застосовують методи коагулювання, окислення хлором, озонування та сорбції активованим вугіллям.
З евтрофікацією водойм борються шляхом видалення з води азоту й фосфору, що викликають біологічну активність водних ор¬ганізмів, а також збільшенням у воді кисню за допомогою аерацій¬них пристроїв.
6. Контроль за станом водного середовища і організація його охорони
Турбота про стан прісних вод на планеті стимулювала започаткування в 1977 р. робіт за міжнародною програмою UNEP/Water (United Nation Environment Protection - Охорона навколишнього середовища ООН), яка передбачає моніторинг забруднень води в системі глобального моніторингу навколишнього середовища - GEMS (Global Environment Monitoring System). Система базується на 344 станціях, з яких 240 - на ріках, 43 - на озерах і 61 - на дже¬релах підземних вод. Якість води визначається характеристикою 50 замірів води, включаючи фенольні колі-форми, біохімічну по¬требу кисню (ВПК), нітрати, фосфор, зважені у воді частинки, важкі метали, органічні мікрозабруднювачі, кислотність (рН), солоність.
Станції розташовано так, щоб збирати дані з незабрудненого гід¬рохімічного фону і біля промислових та урбанізованих територій, де води забруднені. Ці дані акумулюються в Канадському центрі континентальних вод (м. Барлінгтон, провінція Онтаріо) з метою вивчення стану забруднень і розробки світових стандартів чистої води. До системи UNEP/Water входять не всі великі озера і ріки світу.
Встановлено, що якість води за рівнем забруднень у різних краї¬нах неоднакова.
Система UNEP/Water повинна допомогти слаборозвинутим країнам і країнам, що розвиваються, уникнути в процесі їх індустріалізації тих негативних явищ, що супроводжували науково-техніч¬ний прогрес у країнах Північної Америки і Західної Європи. Україна не входить до числа країн-учасниць програми GEMS/Water, тому потрібно або розробити власну державну комп¬лексну програму охорони поверхневих та підземних вод, або під¬ключитися до міжнародної.
7. Правова охорона водних ресурсів
Відповідно до Водного кодексу України, водні об'єкти (води) становлять водний фонд, до якого входять ріки, озера, водосховища інші поверхневі водойми і водні джерела, води каналів і ставків; підземні води; внутрішні моря та інші внутрішні морські води; те¬риторіальні води.Оскільки один і той же водний об'єкт може використовуватись для різноманітних потреб промисловості, сільського, рибного гос¬подарства, транспорту, в законодавстві встановлений принцип npіоритету питтєвого і побутового водокористування. Це означає, що питтєві і побутові потреби задовольняються в першу чергу, для цих потреб надаються водні об'єкти, якість яких відповідає встановле¬ним санітарним вимогам. Водні об'єкти надаються у користування при дотриманні встановлених законом вимог і умов для задово¬лення питтєвих, побутових, лікувальних, курортних, оздоровчих та інших потреб населення.
З метою охорони вод законодавство обмежує скидання у вод¬ні об'єкти виробничих і побутових відходів, забороняє забруднення вод отрутохімікатами та мінеральними добривами, передбачає необхідність встановлення округів і зон санітарної охорони та проведення інших водоохоронних міроприємств.
На водокористувачів покладається обов'язок дбати про економ¬не використання вод, відновлення та поліпшення їхньої якості. Вони повинні вживати заходи до повного припинення скидання у водні об'єкти неочищених і незнешкоджених стічних вод, ефек¬тивно використовувати очисні споруди.
Всі води підлягають охороні від забруднення, засмічення і виснаження, бо ці процеси можуть заподіяти шкоду здоров'ю насе¬лення, зумовити зменшення рибних запасів, погіршення умов во¬докористування та інші шкідливі наслідки. 3 цією метою встанов¬люються зони (смуги) санітарної оборони зі спеціальним режимом, тобто території, на яких суворо обмежена господарська діяльність, що може шкідливо впливати на стан водних об'єктів.