Охорона і раціональне використання поверхневих та підземних вод

1. Антропогенний вплив на гідросферу та його

негативні наслідки

Господарська діяльність людського суспільства, що посилюється з кожним роком, різко негативно впливає на гідросферу нашої пла¬нети. Цей негативний вплив проявляється у вигляді виснаження ненормованими водовідборами джерел водопостачання; порушен¬ня гідрологічного та гідрогеологічного режимів на значних тери¬торіях; забруднення і засмічення поверхневих та підземних вод.

Розвиток людської цивілізації потребує все більшої й більшої кількості прісної води. У містах та інших населених пунктах залеж¬но від ступеня благоустрою добові витрати води на побутові по¬треби досягають від 125 до 400 л на одну особу. Крім того, внаслідок неякісної водогінної системи губиться на шляху від водозаборів до споживачів величезна кіль¬кість води.

Дуже велика кількість води іде на промислові потреби. Близько 50-80 % води, яка подається на зрошення, або надто швидко профільтровується через ґрунт, або стікає з полів, не зволожуючи коріння рослин, тобто використовується вкрай не¬ефективно.

Щоб вийти з скрутного становища, слід встановити режим суво¬рої економії для споживання води, запровадити у виробництво та іригаційні роботи низьководоємкі технології, ввести замкнуті цикли водоспоживання - циркуляційне закриті системи, більш широко ви¬користовувати стічні води. Однак людство здебільшого іде шляхом найменшого опору, безоглядно збільшуючи відбір води з навколиш¬нього середовища. Зовсім не береться до уваги, що, хоч вода на¬лежить до відновлюваних ресурсів, але якщо водовідбори переви¬щують здатність до відновлення поверхневих або підземних вод, це спричинює обміління й пересихання водотоків та водоймищ і до виснаження підземних водоносних горизонтів. Суттєво порушує гідрологічний режим водотоків видобуток з їхніх русел піску.

До погіршення гідрологічного, гідрогеологічного та кліматично¬го режиму цілих регіонів призводить також нераціональне екстен¬сивне ведення сільського господарства. Прагнучи розорати і використати під сільськогосподарські угіддя якомога більше площ, здійснюють спрямлення русел річок, проводять широкомасштабні осушувальні меліоративні роботи, які супроводжуються значним пониженням рівня підґрунтових вод, осушуванням річкових зап¬лав та боліт. При цьому забувають, що болота виконують незамін¬ну роль у природній рівновазі, є регуляторами річкового стоку, на¬копичуючи надлишок вологи під час повеней і віддаючи його поступово під час посушливого періоду.

Бездумне осушення боліт порушує динамічну рівновагу екосис¬тем на величезних площах, призводить до обезводнювання цілих районів, заливні луки перетворюються на безплідні солончаки, ви¬сохлі торфовища розвіюються вітрами, позбавляються ґрунтової вологи орні землі, погіршується стан і родючість ґрунтів, гинуть молоді лісонасадження, зріджується трав'яний покрив, погіршуєть¬ся стан водотоків та водоймищ, скорочується кількість цінних видів місцевої фауни. Особливо погано впливає подібна осушу¬вальна меліорація на водність малих річок. Осушення боліт і за¬болочених земель на водозаборах малих річок веде до зменшення їхнього стоку на 30-40 % і більше, що зумовлює обміління і навіть повне пересихання їх.

Так само до негативних наслідків призводить і надмірне зрошу¬вання полів у посушливих зонах, що обумовлює розчинення у під¬ґрунті солей лужних металів, які внаслідок інсоляції поступають у ґрунт і засолюють його при інтенсивному випаровуванні ґрунто¬вої вологи.

Багато шкоди завдають навколишньому середовищу і людсько¬му суспільству численні водоймища, які необачно були створені на рівнинних річках, зокрема в Україні (на Дніпрі, Дністрі, Півден¬ному Бузі тощо). Внаслідок цього були затоплені величезні площі родючих земель, на місці яких виникли мілководні басейни з гни¬лою водою, переповненою мікроскопічними синьозеленими водо¬ростями. Відмираючи у колосальних кількостях, ці водорості отру¬юють воду шкідливими продуктами свого розкладу, риба гине, вода у водоймищах стає непридатною не лише для пиття, але й для технічних потреб. Створення Дніпровського каскаду водо¬сховищ викликало підняття рівня підґрунтових вод у широких при¬бережних смугах і призвело до підтоплення сотень й тисяч населе¬них пунктів та промислових об'єктів. У зонах водосховищ активі¬зувалися зсуви та обвали берегів, засмічуються ґрунти, забрудню¬ються підземні води, погіршуються санітарні умови.До найбільш небезпечних видів негативного антропогенного впливу на гідросферу Землі належить забруднення та засмічення поверхневих і підземних вод відходами господарської діяльності. Під забрудненням води розуміють викликані антропогенною діяль¬ністю зміни її фізичних, хімічних та біохімічних властивостей у по¬рівнянні з природним станом, які роблять воду частково або цілком непридатною для використання. Забруднення підземних вод відбувається внаслідок просочування вглиб гірських по¬рід з поверхні землі рідких відходів виробництва та забруднених атмосферних опадів. У підземні водоносні горизонти полютанти надходять шляхом: а) фільтрації рідких стоків підприємств та атмосферних опадів, що промивають тверді відходи; б) фільтрації з полів, зрошуваних забрудненими стічними водами та оброблюва¬них отрутохімікатами і хімдобривами; в) проникнення через коло¬дязі, свердловини та карстові порожнини; г) бокової та вертикаль¬ної фільтрації забруднених річкових і озерних вод; д) інфільтрації забруднених атмосферних опадів.