Охорона і раціональне використання поверхневих та підземних вод

Очищенню води від мікрофлори сприяють деякі хімічні речовини, які крім патогенних бактерій і вірусів можуть згубно вплинути і на ті мікроорганізми, які сприяють самоочищенню водойм. У процесах самоочищення беруть участь водорості та представники тваринно¬го світу - молюски, амеби тощо.

Хімічне забруднення водойм несприятливе для процесів самоочищення, бо гальмує процеси окислення, викликає відмирання мікроорганізмів. Негативний вплив на здатність водойм до само¬очищення мають біогенні хімічні сполуки, що надходять з добри¬вами, скидання термальних вод теплоелектростанцій. Розклад нафтопродуктів у водоймах сприяє зростанню бактеріальної фло¬ри, збільшенню вмісту розчинних органічних речовин, зокрема та¬ких токсичних, як феноли, нафтоли, ароматичні сполуки.

Швидкість самоочищення водних екосистем залежить як від характеру самої екосистеми, так і від особливостей і вмісту полютантів. Якщо забруднення води перевищує гранично допустиму межу, регенераційні механізми екосистеми руйнуються, самоочи¬щення припиняється і екосистема гине.

4. Принципи раціонального використання водних ресурсів

Для того щоб уберегти гідросферу нашої планети від остаточ¬ного забруднення і вичерпання, необхідно повсюдно перейти до ра¬ціонального використання водних ресурсів. Раціональне водоко¬ристування повинне базуватися на трьох основних принципах: су¬ворій економії водовитрат; ефективному очищенні стічних вод; санітарній охороні поверхневих та підземних вод від забруднення та виснаження.

Широко¬масштабне застосування на виробництвах замкнених циклів водо¬користування, заміна на підприємствах існуючих водоємких тех¬нологій на більш прогресивні маловодоємкі, вдосконалення техно¬логії іригаційних робіт, ефективне очищення і широке використан¬ня для зрошування та для виробництва стічних вод, заміна старої аварійної водогінної системи водопостачання населених пунктів на сучасну більш надійну, повсюдне встановлення у водокористу¬вачів лічильників, заміна дотеперішньої суто номінальної плати за воду досить високою платою, що відповідає її реальній цінності, все це дасть змогу різко скоротити обсяги викори¬стання води для господарських та побутових потреб.

У багатьох розвинутих країнах очищені стічні води широко використовуються для господарських потреб. Отже, дуже перспек¬тивним є створення в територіально-виробничих комплексах замк¬нених систем водокористування.

5. Очищення стічних вод

Стічні води є головним джерелом забруднення гідросфери. Тому одним з основних напрямів боротьби з забрудненням поверх¬невих та підземних вод є очищення стічних вод. Методи, що засто¬совуються для цього, поділяються на три групи: механічні, фізико-хімічні та біологічні.Методи механічного очищення полягають у механічному вилученні із стічних вод грубодисперсних нерозчинних домішок шляхом проціджування, відстоювання та фільтрування. Використовуючи фізико-хімічні методи, у забруднену воду вводять реагенти, які сприяють більш повному виділенню нерозчинних сполук, переводу розчинних сполук у нерозчинні або перетворенню шкідливих спо¬лук у нешкідливі. Біологічні методи очищення базуються на життє¬діяльності мікроорганізмів, які сприяють окисленню або відновлен¬ню органічних речовин, що перебувають у стічних водах у вигляді суспензій, колоїдів та розчинів і є для мікроорганізмів джерелом харчування. Механічне очищення забезпечує розділення рідкої і твердої фаз. Рідка фаза стічних вод піддається біологічному очи¬щенню, природному або штучному. Перше здійснюється на полях фільтрації, полях зрошення, біологічних ставках тощо. Друге пов'я¬зане із застосуванням біологічних фільтрів, аеротенків (великих ре¬зервуарів, у яких стічні води продувають потоком повітряних буль¬башок і очищають активним, штучно створеним мулом). Такі сис¬теми здатні очищати сотні тисяч кубічних метрів стічних вод за до¬бу. Ця вода може повторно використовуватись для промислового водопостачання, зрошення.

Специфічні властивості радіоактивних відходів вимагають зас¬тосування спеціальних методів переробки (концентрування від¬ходів або максимального розсіювання їх у навколишньому середо¬вищі так, щоб не перевищити при цьому ГДК радіоактивних ізото¬пів). Концентрування можна застосовувати до стічних вод з висо¬ким рівнем радіоактивності і з великим періодом напіврозпаду радіонуклідів. Після концентрування радіоактивні відходи зберіга¬ють у спеціальних резервуарах або переводять у твердий стан.

Засоби очищення радіоактивних стічних вод поділяються на фізико-хімічні (осадження, коагулювання, сорбція, іонообмін, екст¬рагування, випаровування, дистиляція), електролітичні (електроліз, електродіаліз) та біологічні. Під час очищення радіоактивних стоків методом осаджування до них додають у достатній кількості нерадіоактивний ізотоп цього елемента Метод коагулювання з наступним осадженням застосовують при наявності у воді радіоактивних колоїдів.