Еволюція взаємовідносин людини і природного середовища

5) озонова діра;

6) корозія матеріалів на відкритому повітрі;

7) фотохімічний смог у промислових містах та ін.

8) повної утилізації відходів виробництва;

9) проблема екологічно “чистої“ енергетики;

10) дехімізація сільського господарства та збереження лісів, гідросфери;

11) проблема екологічно “чистого” транспорту (урбанізація, проблема населенних пунктів);

12) демілітаризація (екологічні наслідки воєн);

13) ресурсозбереження та рекультивації літосфери;

14) досягнення планетарного консенсусу взаємовідносин людства з природою.

Методи екологічних досліджень. Екологічний моніторинг

На найвищих щаблях організації живої матерії, де взаємодіють біологічні системи із неживим середовищем, впливаючи один на одного, екологія виступає як чітко окреслена наукова дисципліна з своїми мето¬дами досліджень і власним науковим понятійним апаратом.

Багато методів наукових досліджень вона позичає в біологічних наук: біохімії, фізіології, анатомії, морфології, а також у наук, які вивчають природне середовища (ґрунтознавство, гідрографія, кліматологія тощо).

Методи досліджень сучасної екології дуже різноманітні. Це нові фізичні, хімічні, біофізичні, біохімічні, біоіндикаційні, радіобіологічні, метеорологічні та кібернетичні методи, наземний, повітряний та космічний екомоніторинги, найновіші ЕОМ з їх можливостями аналізу, систематики, моделювання екосистем, прогнозу.

Екологічні дослідження вимагають систематичного дотримання чоти¬рьох послідовних етапів, що становлять процесутворення наукових знань:

1) спостереження;

2) формулювання на основі спостережень теорії про закономірність досліджуваного явища;

3) пе¬ревірка теорії наступними спостереженнями й експериментами;

4) спо¬стереження за тим, чи передбачення, основані на цій теорії, правдиві.

Методологічною основою екології як науки про екосистеми є системний підхід. Системний підхід до вивчення екосистеми вимагає вирішення трьох основних завдань:

1) вивчення її складових частин і взаємодіючих з нею об'єктів оточуючого середовища;2) вста¬новлення структури екосистем, тобто сукупності внутрішніх зв'язків і стосунків, а також зв'язків між екосистемою і оточуючим сере¬довищем;

3) знаходження характеру змін компонентів екосистеми і зв'язків між ними під дією зовнішніх чинників.