Еволюція взаємовідносин людини і природного середовища

• Правило затухання процесів

• Термодинамічне правило Вант-Гоффа-Арреніуса

• Правило Шредінгера "про живлення" організму негативною ентропією

• Правило походження нових видів від неспеціалізоваиих предків

• Принцип дивергенції Ч. Дарвіна

• Принцип прогресуючої спеціалізації

• Правило більш високих шансів вимирання глибоко спеціалізо¬ваних форм (О. Марш)

• Екологічне правило С. С. Шварта

• Закон обмеженого росту (Ч. Дарвін)

• Принцип мінімального розміру популяцій

• Правило А. Уоллеса

• Закон збіднення живої речовини в його згущеннях (Г. Ф. Хільмі)

• Правило біологічного підсилення

• Правило екологічного дублювання

• Правило обов'язковості заповнення екологічних ніш

• Правило екотону, або крайового ефекту

• Правило взаємопристосованості організмів у біоценозі (К. Мебіус -Г.Ф. Морозов)

• Принцип формування екосистеми

• Правило максимуму енергії підтримання зрілої системи

• Правило константності числа видів у біосфері

• Правило множинності екосистем

Серед законів природи зустрічаються звичні в науці закони детермі¬ністського типу, котрі жорстко регулюють взаємини між компонентами екосистеми, але більшість є законами-тенденціями, котрі діють не у всіх випадках. В деякому сенсі вони нагадують юридичні закони, що не перешкоджають розвиткові суспільства, якщо зрідка порушуються деякою кількістю людей, але заважають нормальному розвиткові, якщо порушення стають масовими. Є і закони-афоризми, котрі можна віднести до типів законів як обмежень різноманітності.

Питання про те, наскільки закони екології можна переносити на взаємовідносини людини з навколишнім середовищем, залишається відкритим, оскільки людина відрізняється від всіх інших видів. Наприклад, у більшості видів швидкість зростання популяції зменшується зі зростанням її щільності; у людини, навпаки, зростання чисельності населення в цьому випадку прискорюється. Таким чином, деякі регулюючі механізми природи відсутні у людини. І це може бути додатковим приводом для технологічного оптимізму для одних, а для екологічних песимістів - свідченням небезпеки такої катастрофи, котра неможлива для жодного іншого виду.