Екологічне виховання в молодших класах

взаємна підтримка вчителя і учнів, змагання і заохочення – всі ці

фактори забезпечуються правильним використанням ігрового матеріалу

на уроці.

-16-

2.3.Застосування екологічних дослідів для формування екологічної культури

Екологічна освіта та виховання школярів передбачає не тільки одержання учнями певної суми інформативного матеріалу про довкілля, вивчення властивостей предметів природи, явищ засвоєння правил поведінки в природі, а й встановлення звязків і взаємовідносин між предметами і явищами, тобто провідною ідеєю при вивченні природничого оточення повинна бути ідея єдності природи. Усвідомлення учнями цієї ідеї значною мірою забезпечується здійсненням систематичних цілеспрямованих спостережень у природі, особливо фенологічних.Не менш ефективним прийомом є постановка дослідів 15.

Навчальний дослід –це елементарний навчальний експеримент. Він є одним із важливих методів пізнання природи, накопичення чуттєвого досвіду.Інформація, здобута таким шляхом, є основою певних теоретичних висновків, узагальнень, встановлення закономірностей або підтвердження вже засвоєних. З допомогою досліду відбувається глибше пізнання обектів

природи. Дослід дає змогу відтворити явище або процес у спеціально створених умовах, простежити за його ходом, побачити ті ознаки, які у природі сприйняти безпосередньо неможливо 6.

Специфіка досліду полягає в тому, що він допомагає отримати явище в “чистому вигляді “, а саме: уникнути впливу побічних факторів, досліджувати явище в різних умовах, припиняти дослідний процес на будь-якій стадії і повторювати необхідну кількість разів, вивчати більш ретельно, ділити його на окремі частини, виділяти те, що цікавить.Таким чином, досягається глибина дослідження суті явищ і законів природи, підвищується обгрунтованість висновків, які можуть бути зроблені на основі досліду.

Необхідність проведення дослідів у початкових класах зумовлена насамперед тим, що діти мають незначний чуттєвий досвід, а більшість природознавчих уявлень і елементарних понять формується тільки на його основі. Це стосується тієї частини змісту, засвоєння якої іншими методами буде неефективним. Зокрема :

-17-

1.Ознаки і властивості, які безпосередньо чуттєво не сприймаються. Наприклад, скільки б діти не спостерігали за зразком корисної копалини, вони не зможуть визначити, міцна вона чи крихка, горить чи не горить, тоне у воді чи плаває.Для цього необхідно спробувати її розламати, підпалити, викинути у воду, тобто виконати досліди.

2.Причинно-наслідкові звязки між обєктами та функціональні залежності між величинами, які їх характеризують. Наприклад, залежність обєму рідини від нагрівання і охолодження, значення води, тепла, світла, повітря для життя рослини і т.ін.

У процесі навчання досліди необхідні і в тих випадках, коли явище у природі триває довго, і школярі не можуть спостерігати за ним від початку до кінця, або на певному уроці виникає потреба в детальному вивченні чи загостренні уваги дітей на частині такого явища.

Застосування екологічних дослідів має цілий ряд переваг для формування екологічної культури, оскільки передбачає:

а) активну участь школярів у навчально-виховному процесі;

б) нагромадження суми достовірних конкретно-образних уявлень про навколишнє середовище, фактичних знань, які є матеріалом для подальшого усвідомлення, узагальнення, систематизації, встановлення причинно-наслідкових звязків, що існують в природі;б) усвідомлення, що предмети і явища природи можуть змінюватись, в тому числі під впливом діяльності людини і в кінцевому результаті – проявляється залежність комфортності, чи дискомфортності, існування людини в даному конкретному природному оточенні;