Використання інноваційних технологій при моделюванні державного управління освітою

Крім того, аналіз моделі передбачає визначення управлінського впливу на об’єкт управління за дотримання всіх встановлених обмежень [2; 5; 6].

Усі ці технології мають певні обмеження та недоліки: наприклад, методи врахування невизначеності під час прийняття державно-управлінських рішень занадто складні для комп’ютерної реалізації (навіть при надсучасних засобах інформатики), а при застосуванні теорії статистичних функцій проблемою стає визначення адекватності побудованих моделей реальним рішенням (об’єктам державного управління освітою) [2].

Побудова кількісної (читай: математичної) моделі також не позбавлена труднощів - модель потребує чіткого уявлення про мету функціонування системи (функція цілі) та визначення діапазону допустимих значень параметрів [2; 5].Невирішені раніше частини загальної проблеми. Отже, виникає потреба у масштабних інноваціях, тобто у розробці й застосуванні в державному управлінні освітою сучасних методів моделювання та новітніх інформаційних технологій, спеціально пристосованих до комп’ютерної реалізації підтримки прийняття державно-управлінських рішень в освіті, що забезпечать швидке та адекватне їх прийняття в реальному часовому режимі.

Тому метою даної статті є виділення серед множини освітніх інновацій моделювання як динамічного процесу державного управління освітою, який дає змогу шляхом створення оптимальних (випереджувальних) моделей безпосередньо та ефективно впливати на прийняття державно-управлінських рішень у галузі.

Виклад основного матеріалу. Повернемось ще раз до аналізу інновацій, які використовуються при моделюванні державного управління освітою. Тут слід відмітити дві типові технології, які застосовуються.

Описувальне моделювання - сюди входять інноваційні технології, які мають назву “евристичне моделювання”, тобто вміння визначати логічні залежності, аналізувати та узагальнювати нагромаджений досвід із управління. Головним суб’єктивним засобом у цій групі методів є інтуїція. Таких інновацій серед освітніх моделей більшість.

Прикладом евристичного моделювання є сучасна поліструктурна модель управління інвестиційною діяльністю в школі.

Російські вчені визначають шість типів моделей управління інноваційною діяльністю (діяльністна, суб’єктна, рівнева, змістовна, життєвого циклу, управлінська); європейські - п’ять (відбіркова, постановочна, змішаних здібностей, інтеграційна, інноваційна); українські - три (адміністративно-функціональна, конкурентно-представницька, проектно-інвестиційна) [11].

Кожна з названих вище моделей є яскравим представником евристичного моделювання: в адміністративно-функціональній моделі суб’єкт управління (керівник) перебуває “над” площиною об’єкта управління; в конкурентно-представницькій суб’єкт належить площині, а в проектно-інвестиційній моделі керівник є одним із суб’єктів управління.

Другий тип - технології моделювання, породжені методами системного аналізу, вони є ефективним засобом розв’язання низки складних, але досить чітко сформульованих проблем. Об’єкт дослідження розглядається як система взаємопов’язаних елементів, їх властивостей та якостей. Системний аналіз дає можливість структурувати складну проблему у серію завдань, які розв’язуються економіко-математичними методами. Основна перевага методів системного аналізу полягає в можливості урахування багатьох факторів, які впливають на прийняття рішення [2].

Прикладом другого типу інноваційних технологій моделювання державного управління освітою є запропонована нами в роботі [5] математична модель, яка має на меті знаходження найкращого (оптимального) способу управлінської дії за умов обмежень економічного характеру.

Третій тип технології моделювання походить від робіт відомої київської кібернетичної школи В.М.Глушкова - знаменитих систем автоматизованого управління. Досконалі в цьому напрямі роботи В.А.Косса трактують державне управління з позицій нової кібернетики, виділяючи при цьому інформаційну складову як рушійну силу, що може раціонально збалансувати ресурси та режим функціонування складної системи, якою, зокрема, є система освіти в Україні та її державне управління [8].

Порівнюючи всі ці технології моделювання, звертаючи увагу на досягнення та недоліки методів, створених у межах указаних технологій, навіть залишивши осторонь низку так званих аналогових методів, які спираються на спільні закономірності розвитку природи та суспільства, ми змушені констатувати той беззаперечний факт, що моделювання державного управління освітою - це інноваційна освітня технологія.