Актуальні питання реформи центральних органів виконавчої влади в Україні

Щодо першого аспекту удосконалення державного управління, то мають бути враховані міжнародна і національна класифікації видів (економічної) діяльності. Ці види (їх 17, включаючи "Державне управління") визначені та рекомендовані для впровадження іншим країнам ООН у 1948 р. (оновлені версії 1989 р. і 2003 р.), законодавчо прийняті й є обов’язковими в межах ЄС з 1990 – 1993 рр., а також використовуються в Україні з 1997 р. [8].

Стосовно другого аспекту, то враховуючи основні вади вітчизняної системи державного управління та шляхи їх подолання, що окреслені, приміром, у Загальній оцінці країни (Україна), здійсненій Представництвом ООН в Україні в 2004 р., слід відмітити необхідність залучення громадян до процесу державного управління [4].

Таким чином, можна сформулювати наступні пропозиції щодо подальшого реформування системи ЦОВВ в Україні.

1. За результатами функціонального обстеження, аналізу й узагальнення його результатів та на підставі класифікації видів діяльності систематизувати і типізувати функції, скоригувати кількість та перелік міністерств, інших органів виконавчої влади центрального рівня та закріпити це в спеціальному законі.

2. Надати міністерствам реальні можливості спрямовувати, координувати і контролювати діяльність усіх інших органів виконавчої влади центрального рівня, насамперед, передавши міністрам від віце-прем'єр-міністрів відповідні керівні повноваження щодо конкретних органів.

3. Зменшити кількість типів органів виконавчої влади до трьох, а саме, міністерства, державні комітети та урядові органи державного управління, перетворивши останні на самостійні органи (не в складі ЦОВВ) та закріпивши за ними функції оперативного вирішення невід­кладних конкретних проблем, окремі функції державного управління або надання управлінських послуг у певних секторах діяльності.

4. Виходячи з актуальності й складності, масштабності й багатоаспектності проблем євроінтеграції для їх вирішення в Україні створити міністерство європейської інтеграції.

5. Відповідно до назрілої комплексної проблеми територіального і місцевого розвитку утворити міністерство розвитку територій, адже територіальні диспропорції вражаючі.

6. Враховуючи потребу в реформуванні сфери державного управління, на яку з Державного бюджету України в 2003 р. витрачено понад 10 млрд. грн. і в якій у зазначеному році працювало близько 1 млн. осіб, важливо утворити міністерство державного управління та адміністративної реформи. В його складі можна передбачити департамент державної служби з наданням йому функцій генерального робото­давця для персоналу органів виконавчої влади ("загальнодержавний відділ кадрів").7. Здійснити інші заходи, спрямовані на удосконалення механізмів державного управління (реструктуризація центральних апаратів, здійснення класифікації посад та розроблення посадових інструкцій, розмежування політичних і адміністративних посад, підвищення заробітної плати, професійне навчання тощо).

Список використаних джерел

1. Виступ Президента України Віктора Ющенка у Верховній Раді перед голосуванням щодо затвердження Юлії Тимошенко на посту Прем'єр-міністра України 4 лютого 2005 р. // http://www.president.gov.ua/activity/322604235.html.

2. Європейські орієнтири адміністративного реформування в Україні: Монографія / За заг. ред. В.Д.Бакуменка, В.М.Князєва; Кол. авт.: В.Д.Бакуменко (кер. автор. кол.), Л.М.Гогіна, І.В.Козюра, С.О.Кравченко, Ю.Г.Кальниш, Л.Г.Штика. – К.: Вид-во НАДУ, 2005. – 172 с.

3. Журавський В.С. Джерело закладено в самій ідеї // Голос України. – 2005. – 1 берез.

4. Загальна оцінка країни. Україна / Агентства ООН в Україні. – К., 2004. – 136 с. // http://www.un.kiev.ua/ua/cca/.

5. Кількість державних службовців, які займають посади керівних працівників та спеціалістів за категоріями станом на 31.12.2004 р. // http://www.guds.gov.ua/document/41923;/ds.htm.