Регулювання економіки під час індустріалізації і війни

Звичайно індустріалізація почнеться з розвитку тих галузей промисловості, які виробляють товари широкого вжитку: легкої, харчової та ін. Для них потрібні засоби виробництва, попит на які створює, стимулює розвиток важкої промисловості.

Індустріалізація супроводжується перерозподілом робочої сили між сільським господарством і промисловістю, між містом і селом. Робітники, які переходять в промисловість, забезпечуються продукцією сільського господарства шляхом обміну на неї промислових товарів широкого вжитку. Робоча сила, яка переходить працювати в промисловість, вивільняється з сільського господарства внаслідок розорення селянських господарств, неможливості знайти на селі роботу.

Якщо ж індустріалізація починається з розвитку важкої промисловості, налагоджувати забезпечення робітників продуктами сільського господарства доводиться іншим способом. Інакше треба організовувати перерозподіл робочої сили на користь промисловості. Використовувати традиційні способи вивільнення працівників із сільського господарства означало б, що держава мусить здійснити заходи щодо прискорення банкрутства дрібних товаровиробників, поставити найбідніші прошарки населення в ще гірші умови.

Вихід із положення був знайдений в колективізації сільського господарства і в створенні машинно-тракторних станцій (МТС).Розвиток важкої промисловості забезпечив виробництво тракторів, автомобілів, комбайнів та іншої сільськогосподарської техніки, яка була здатна вивільнити десятки мільйонів працівників села для роботи в місті, в промисловості. Створення великих сільськогосподарських підприємств (колгоспів, радгоспів) дозволило широко застосовувати цю техніку. При збереженні дрібного виробництва таке широке застосування техніки було б неможливим. Крім того, сільське господарство мало в значній мірі натуральний характер, відсутність грошей на придбання техніки також суттєво обмежувала її застосування.

Створення МТС дозволило подолати і цю перепону для широкого застосування техніки в сільському господарстві. Колгоспам не потрібно було купувати трактори, комбайни та ін. техніку. Не потрібно було грошей і для оплати робіт МТС, за це була встановлена натуральна оплата. За рахунок цієї натуральної оплати забезпечувались продовольством ті робітники, які виробляли засоби виробництва для села.

Стратегія розвитку економіки в період індустріалізації . Період індустріалізації – це період первинної механізації, коли витрати на вивільнення одного робітника, заміщення його машинами, незначні. Ця обставина споріднює стратегію розвитку економіки із стратегією економічного зростання країн, що розвиваються.

В чому полягає стратегія економічного зростання (проблема вибору техніки при надлишку робочої сили)? Розглянемо це на прикладі.

Таблиця 1.1

Порівняльна характеристика двох способів виробництва 300 тис. виробів на рік.

Способи виробництва Капітальні вкладення (млн. крб.) Зайнято робітників (тис.)

Норма прибутку (%)

Повна механізація і автоматизація 900 50 15

Механізація основного виробництва 600 110 12

Різниця 300 60 3

Якому варіанту будівництва підприємства віддати перевагу при надлишку робочої сили?

При надлишку робочої сили переваги має другий варіант. Перший варіант містить в складі капітальних вкладень 300 млн.крб., які використовуються для заміщення 60 тис. робітників в умовах, коли це не потрібно, бо і так робочої сили надлишок, є багато безробітних. За рахунок цих 300 млн.крб. можна зайняти ще 55 тис. робітників і отримати додатково 150 тис. виробів. Обрання другого варіанту забезпечує вищі темпи економічного зростання.