Державне регулювання економіки до реформи

Регулювання економіки під час НЕПу

Досвід державного регулювання економіки під час проведення нової економічної політики (НЕПу) привертає сьогодні до себе підвищену увагу.

Положення, в якому опинилася економіка України наприкінці 90-х років, багато в чому подібне до того, яке існувало в народному господарстві СРСР напередодні НЕПу.

В порівнянні з 1913 роком об’єм продукції промисловості в 1917 році зменшився до 71%, а в 1920 році до 13,8%, сільського господарства в 1917 році -до 88%, а в 1921 році -до 60% (землеробства-55%, тваринництва – 67%).

В Україні в 1997 році в порівнянні з 1990 роком обсяг промислового виробництва складав 38,3% , сільськогосподарського - 63,5%.

Економіку після громадянської війни було відбудовано за 5-6 років. Валова продукція промисловості (в цінах 1925-26 рр.) складала в 1926 році 11083 млн. крб., в 1913 р. - 10251 млн. крб. Валова продукція сільського господарства перевищила рівень 1913 року у 1925 році на 12%, (в землеробстві на 7% і в тваринництві на 21%).

Середньорічний темп зростання продукції великої промисловості в період відбудови складав 40,8%, в т. ч. по виробництву засобів виробництва -40,9%, предметів споживання-40,6%.

Ці темпи відбудови економіки сьогодні на фоні невдалих спроб на протязі вже восьми років хоча б зупинити падіння виробництва виглядають аж надто привабливо. Чому б не використати цей досвід відбудови економіки, тим більше, що ця відбудова здійснювалася за подібних до сучасних умов - при дії ринкового механізму як основного регулятора виробництва?

Вивчення досвіду державного регулювання економіки під час НЕПу має не лише історичне, теоретичне, але й практичне значення.

“Військовий комунізм ". НЕП прийшов на зміну політиці “військового комунізму”, яка здійснювалась під час громадянської війни. Щоб мобілізувати ресурси для потреб армії, управління промисловістю було зосереджене в централізованих органах - главках (головні управління ВРНГ - Вищої ради народного господарства ).

Було введено загальну трудову повинність, продовольчу розкладку (“продразверстку”): надлишки продовольства вилучались, продукти розподілялись по картках. Вільна торгівля була заборонена, гроші в значній мірі втратили своє значення.

Суть нової економічної політики (НЕПу). На початковому етапі НЕПу в економіці переважало дрібне товарне виробництво. Нормально вести і розширювати його можна було за умови відновлення вільного обміну продукцією між товаровиробниками, зокрема між сільським господарством та промисловістю.

З цією метою продовольчу розкладку в 1921 році було замінено продовольчим податком. Декретом уряду від 24.5.1921 р. дозволялися “свободн ы й обмен, покупка и продажа остающихся у населения после выполнения натурального налога продуктов сельского хозяйства”.

В 1921-22 рр. продподаток визначався по кожному з 18 видів продукції. В 1922-23 рр. було введено єдиний податок, який встановлювався в хлібних одиницях і який селяни могли сплачувати іншими продуктами по встановленому переводному коефіцієнту. В 1923-24 рр. було дозволено вносити податок як натурою, так і грошима. В 1924-25 рр. був здійснений перехід до податку грошима. Продовольчий податок як форма заготівлі сільськогосподарських продуктів перестав існувати.

Продовольчий податок був диференційований. Податок з господарства у відсотках до річного доходу в Україні складав: якщо на одного члена сім’ї припадало 0,25 десятини землі – 2,9%, 1,5 – 3,0 десятини – 12,4 – 16,8%, зверх 3,0 десятин - 24,2%.

Передумови ефективного регулювання економіки під час НЕПу .