Житлова політика та її реформування

Вп — вибуття житлового фонду в прогнозному періоді.

Студенти повинні пам’ятати, що введення в дію житлової площі та обсяг капітальних вкладень у житлове будівництво в прогнозний період визначається на основі додаткової потреби в житловій площі і середній вартості будівництва 1м2 загальної площі, яка диференціюється за регіонами країни.

Обсяг капітальних вкладень на житлове будівництво визначається за формулою

Кж = ПВзп + З,

де П — житлова площа, яка має створюватись, споруджуватись у прогнозний період;

Взп — середня вартість 1 м2 загальної площі, що споруджується;

З — приріст заділу по будівництву житла.

При прогнозуванні потреби при вводі в дію житлової площі використовують розрахунки динаміки чисельності населення на майбутній період, обсягів готівкового і вибуваючого житлового фонду; уточнюються норми забезпечення житлом одного жителя; передбачається підвищення комфортності житла і рівня благоустрою. Розширення і благоустрій житлового фонду тісно пов’я¬заний із розвитком комунального господарства.

У прогнозуванні розвитку даної сфери використовується система показників у натуральному та грошовому вираженні, які розроблені за видами послуг. Основний показник для всіх видів підприємств комунального господарства — це обсяг реалізації продукції або пос¬луг у натуральному або грошовому вираженні. Крім цього вико¬ристовуються окремі показники. Показники роботи мережі водопостачання: загальний обсяг водопостачання; середня потреба води на одного жителя; протяжність і потужність водопровідної мережі. Потреба у воді для промислових підприємств визначається на ос¬нові норм споживання на одиницю обсягу продукції та обсягу виробництва продукції. Потребу у воді для населення розраховують виходячи з чисельності населення і норми витрат води на одного жителя.

Пропущення і очищення стічних вод каналізації визначається виходячи з мережі і стану очисних споруд; потужності головних колекторів до очисних споруд; потужності головної насосної станції; потужності головних колекторів до насосної станції.

Обсяг будівництва, розширення і ремонт газової мережі визначається виходячи зі стану газопостачання і завдань з поліпшення побутових умов населення, очистки повітряного басейну, поліпшення санітарно-гігієнічних умов життя громадян.

Стан газопостачання визначається відношенням чисельності жителів, які проживають у газифікованих будинках, до загальної чисельності жителів; відношенням протяжності газової мережі до загальної протяжності вулиць; відношенням числа газифікованих квартир до загального їх числа; відпуском газу на комунальні потреби.

Кількість електроенергії, яка надходить від постачальників і її реалізація населенню (за мінусом утрат і неврахованих витрат) визначається виходячи з норм необхідного енергопостачання на жителя; чисельності жителів; рівня використання потужностей електростанцій; якості електроенергії, яка відпускається на комунально-побутові потреби, потреби підприємств і організацій.

Розміри теплофікаційної мережі і їх розширення випливає зі стану теплозабезпечення і завдань щодо його поліпшення, що може характеризуватись протяжністю магістральних і розподільчих мереж; обсягом площ теплофікованих будівель; коефіцієнтом використання потужностей теплофікаційних турбін; кількістю теплоти, яка відпускається на комунально-побутові потреби населення.

У прогнозних розрахунках розвитку міського транспорту враховується розмір міста, характер пасажирських потоків і сумарні витрати часу на перевезення від місць проживання більшої кількості населення до місць роботи та інших місць масових відбувань. На цій основі вибирають вид транспорту (автобус, трамвай, тролейбус та їх поєднання).