Політика держави в галузі освіти

План

1.Основні принципи організації і функціонування системи освіти в Україні

2.Прогнозування розвитку освіти

3.Фінансування системи освіти

1. ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ОРГАНІЗАЦІЇ І ФУНКЦІОНУВАННЯ СИСТЕМИ ОСВІТИ В УКРАЇНІ

Студентам слід пам’ятати, що українська національна система освіти як частина соціальної інфраструктури охоплює дошкільні заклади, загальноосвітні школи, професіонально-технічні, середні спеціальні та вищі навчальні заклади.

Треба пам’ятати, що державна політика в галузі освіти ґрунтується на таких основних принципах:

доступність для кожного громадянина всіх форм і типів освітніх послуг, що надаються державою;

рівність умов кожної людини для повної реалізації її здібностей, таланту, всебічного розвитку;

гуманізм, демократизм;

пріоритетність загальнолюдських духовних цінностей над політичними і класовими інтересами;

органічний зв’язок із національною історією, культурою, традиціями;

незалежність державної системи освіти від політичних партій, інших громадських і релігійних організацій;

науковий світський характер освіти у державних навчально-виховних закладах;

інтеграція з наукою та виробництвом, взаємозв’язок з освітою інших країн;

гнучкість і прогностичність системи освіти;

єдність і наступність системи освіти;

безперервність і різноманітність освіти;

відповідність освіти світовому рівню;

поєднання державного управління і громадського самоврядування в системі освіти.

В Україні для управління освітою створена система органів державного управління і система органів місцевого самоврядування. Вони діють у межах повноважень на основі законодавства та здійснюють ініціативну діяльність, не заборонену законодавством.

Органами державного управління освітою є Міністерство освіти і науки, міністерства та відомства України, які мають навчально-виховні заклади, ВАК України, місцеві ради.

В Україні встановлена єдина структура системи освіти, що вклю¬чає: дошкільне виховання; загальну середню освіту; професійну освіту; вищу освіту; післядипломну підготовку (стажування, клінічну ординатуру тощо); аспірантуру; докторантуру; підвищення кваліфікації, перепідготовку кадрів; позашкільне навчання і виховання; самоосвіту.