Поняття та види корпоративної форми інвестування. Акціонерна форма інвестування. Державне регулювання інвестування в статутні фонди акціонерних товариств

Учасники персональних об'єднань мають брати не лише майнову, а й персональну участь у товаристві. Остання може полягати у веденні справ товариства (повне і командитне товариство), чи у трудовій участі (виробничий кооператив), хоча обов'язки вкладників командитного товариства та асоційованих членів сільськогосподарського виробничого кооперативу обмежуються лише внесенням вкладу. Учасники персональних товариств або їх частина (повні учасники в командитному товаристві) зазвичай несуть додаткову відповідальність за зобов'язаннями товариства, якщо закон не передбачає іншого.Більш ґрунтовно визначитися з особливостями корпоративної форми інвестування залежно від організаційно-правової форми підприємства, до статутного фонду (майна) якого вкладаються інвестиції, можна лише на підставі аналізу характерних рис підприємницьких організацій корпоративного типу.

Акціонерна форма інвестування

Особливо важливе значення в господарському житті України набули акціонерні товариства, У формі яких функціонує більшість великих та середніх підприємств різних секторів економіки. Ця форма широко застосовується у процесі приватизації майна державних підприємств (за деякими винятками, передбаченими законодавством: щодо малих підприємств, радгоспів та деяких інших державних підприємств агропромислового комплексу)

До характерних рис акціонерного товариства, правове становище якого визначається статтями 24–29 Закону України “Про господарські товариства”, а також статтями 1–23, що регулюються правові основи діяльності усіх видів господарських товариств, належать такі:

• господарська організація корпоративного типу;

• поділ статутного капіталу на частки рівної номінальної вартості, що іменуються акціями;

• відповідальність АТ за своїми зобов'язаннями лише власним майном;

• відсутність у акціонерів субсидіарної майнової відповідальності за зобов'язаннями товариства, якщо вони (акціонери) повністю сплатили свої частки;

• наявність статусу юридичної особи;

• обов'язковість двох установчих документів – установчого договору та статуту;

• значний ступінь державного регулювання діяльності товариства;

• мінімальна кількість засновників – двоє;

• засновники – фізичні та/або юридичні особи;

• обов'язковість майнової участі акціонерів в АТ і необов'язковість для них персональної участі;

• наявність власного майна (закріпленого за АТ на праві масності);

• обов'язкова наявність статутного та резервного (страхового) фондів, вимоги до мінімального розміру, співвідношення і порядку формування яких визначаються законом (статутний фонд АТ становить загальну номінальну вартість випущених акцій і не може бути менше суми, еквівалентної 1250 мінімальним заробітним платам, виходячи зі ставки мінімальної заробітної плати, діючої на момент створення АТ; розмір резервного (страхового) фонду визначається установчими документами товариства, але не може бути менше 25% статутного фонду; щорічних відрахувань до резервного (страхового) фонду не може бути меншим п'ятивідсоткової суми чистого прибутку товариства);

• придатність форми АТ для підприємств, інших господарських організацій низової ланки економіки (банків, страхових організацій тощо), господарських об'єднань;