Поняття та види корпоративної форми інвестування. Акціонерна форма інвестування. Державне регулювання інвестування в статутні фонди акціонерних товариств

Корпоративна (в т. ч. акціонерна) форма інвестування – це вкладення коштів в акції підприємств що мають форму акціонерних товариств, і в статутні фонди (майно) інших підприємницьких організацій корпоративного типу. До таких організацій належать: господарські товариства (акціонерне, з обмеженою відповідальністю, з додатковою відповідальністю, повне товариство і командитне товариство), виробничий кооператив, господарські об'єднання, промислово-фінансові групи. Кожна з цих господарських організацій має свої специфічні риси, що обумовлюють особливості інвестування до статутних фондів (майна) таких товариств.

Інвестиції, що здійснюються у корпоративній формі, досить різноманітні, що викликає необхідність їхньої класифікації. Останню можна здійснювати за різними ознаками.

В залежності від господарського результату такого інвестування розрізняють:

портфельні інвестиції – вкладення коштів в незначні за обсягом (1–5% статутного фонду) пакетів акцій або відповідної частки у статутний фонд (майно) підприємницької організації корпоративного типу з метою отримання дивідендів; як правило, так званий портфельний інвестор, вкладає інвестиції в кілька, а то й у значну кількість підприємств, страхуючи себе від значних збитків, ш° можуть бути спричинені негараздами в роботі котрогось з таких підприємств;

фінансові інвестиції – придбання значних за розміром (від 10 до 40% статутного фонду) часток (пакетів акцій) у статутному фонді (майні) підприємці з метою перепродажу їх стратегічним інвесторам, якщо вартість акцій досягає максимального росту,

стратегічні інвестиції – вкладення коштів у придбання контрольного пакету акцій або відповідної частки в майні (статутному фонді) підприємства з метою здійснення над ним контролю і отримання максимального прибутку чи досягнення іншого необхідного інвестору, соціального результату від діяльності такого підприємства (наприклад, Убезпечення інших господарських організацій, що належать інвестору чи в яких він бере участь, проекцією такого підприємства).

Залежно від організаційно-правової форми підприємницької організації, у статутний фонд (майно) якого вкладаються інвестиції, розрізняють:

• акціонерну форму;

• форми товариства з обмеженою відповідальністю;

• товариства з додатковою відповідальністю;

• повного і командитного товариства;

• в окремих випадках – виробничого кооперативу.

Специфіка інвестування в зазначені види господарських організацій залежить від їхніх характерних рис та належності до певного виду – товариства, що належить до об'єднань капіталів, або до товариства, що є персональним об'єднанням (об'єднанням осіб).

Об'єднаннями капіталів визнаються такі господарські організації корпоративного типу, в яких домінують майнові елементи (основним обов'язком їхніх учасників є внесення вкладів); персональна участь може бути необов'язковою (в акціонерному товаристві), чи незначною (в товаристві з обмеженою відповідальністю та товаристві з додатковою відповідальністю1).

Персональними об'єднаннями визнаються такі підприємницькі організації корпоративного типу, учасників, яких (або їх частина) мають приймати не лише майнову, а й персональну участь (трудову, вести справи товариства) в діяльності товариства. До таких організацій належить повне і командитне товариство, а також значною мірою виробничий кооператив.

Від виду підприємницької організації, в яку інвестор вкладає кошти, залежать обсяг і характер його прав та обов'язків, ступінь ризику та відповідальності (в передбачених законом випадках). Так участь у підприємницьких організаціях, що належать до об'єднань капіталів, найменш обтяжлива для інвестора, оскільки вимагає переважно йот майнової участі, а також пов'язана з незначним ризиком за результати фінансово-господарської діяльності такої організації (акціонери та учасники товариства з обмеженою відповідальністю ризикують коштами, сплаченими за акції чи внесеними як вклади, а учасники товариства з додатковою відповідальністю, крім ризику втрати сплаченого вкладу несуть обмежену додаткову відповідальність у межах, визначених установчими документами товариства чи законом (довірчі товариства).