Місцеве самоврядування в системі народовладдя

Структура доповіді

І. Вступна частина

ІІ. Основна частина

1.Поняття, природа та ознаки місцевого самоврядування.

2.Система місцевого самоврядування.

3.Конституційні гарантії місцевого самоврядування

ІІІ. Підсумки доповіді

Використана література

І. Вступна частина

Актуальність розгляду даного питання пояснюється тим, що побудова в Україні громадянського суспільства, де¬мократичної правової держави з верховенством права, пріоритетом прав людини, поділом влади на законодавчу, виконавчу та судову супроводжується становленням і розвитком місцевого самоврядування. Україна, як і інші країни СНД, пройшла складний шлях переходу від "радянської" моделі місцевого самоврядування до створення власної законодавчої бази з цього питання. "В Україні ви¬знається і гарантується місцеве самоврядування", — за¬значено у Конституції України (ст. 7).

У більшості демократичних країн світу організацію влади на місцях, тобто управління місцевими справами, здійснюють:

- через відповідні місцеві органи виконавчої влади (дер¬жавні адміністрації), які призначаються Президентом та ви¬щими центральними органами виконавчої влади;

- через представницькі та виконавчі органи, які обира¬ються населенням відповідних адміністративно-територіаль¬них одиниць. Зокрема, представ¬ницькі органи звичайно мають назву органів місцевого самоврядування або муніци¬пального управління.

Місцеве самоврядування — це право населення адмі¬ністративно-територіальних одиниць безпосередньо або че¬рез обрані ними органи місцевого самоврядування вирішува¬ти в межах Конституції і законів значну частину державних і громадських справ.

Стаття 5 Конституції України стверджує, що влада в Ук¬раїні здійснюється через органи державної влади та органи місцевого самоврядування, тобто вони визнаються рівно¬правними.

ІІ. Основна частина

1. Поняття, природа та ознаки місцевого самоврядування

Державницька теорія виходить з того, що місцеве само¬врядування є однією з форм (поряд з територіальною авто¬номією) децентралізації державної влади на рівні територі¬альних колективів, а правоздатність останніх на самостійне вирішення питань місцевого значення трактується її при¬хильниками як така, що походить виключно від держави. Звідси джерелом місцевого самоврядування визнається не територіальний колектив, а держава.

Місцеве державне управління — це владний вплив дер¬жави на різноманітні суспільні процеси в межах адміністра¬тивно-територіальних одиниць, який здійснюється державни¬ми органами виконавчої влади та посадовими особами, що призначаються центральною владою і підзвітні їй.