Діяльність служб соціального захисту населення із забезпечення зайнятості молоді
Однією з найболючіших проблем для молодих людей є безробіття та брак свого житла. Статистичні дані свідчать, що 30% загальної кількості безробітних припадає на молодих.
Для розв'язання проблеми працевлаштування молоді в країні розроблена програма підтримки та розвитку молодіжного підприємництва, яка ввійшла до Державної програми розвитку малого підприємництва в Україні на 1999-2000 рр. У 1998 р. було проведено Міжнародну науково-практичну конференцію "Молодь та бізнес: взаємодія структур малого й середнього бізнесу, державних інститутів та вищої школи".
Протягом останніх років функціонували молодіжні центри праці в Києві, Івано-Франківській, Дніпропетровській, Рівненській, Вінницькій та Львівській областях. Щороку надавалася допомога в працевлаштуванні близько 250 тис. молодих людей.
Набув поширення рух учнівських і студентських трудових загонів, який охопив 13 регіонів країни. Тільки в Луганській області в червні-серпні 1999 р. кількість зайнятих у них перевищила 32 тис. чоловік.
Для розв'язання нагальних проблем молоді в країні сформовано механізм реалізації молодіжної політики, який включає цілу низку державних структур і відомств.
Для здійснення системної роботи з молоддю вдосконалюється мережа відповідних установ. Наприкінці 1999 р. діяло 502 центри соціальних служб для молоді. При центрах створено 985 спеціалізованих формувань: реабілітаційні та кризові центри, служби "Телефонів довіри", консультативні пункти, агентства та біржі праці, школи батьківської підтримки, клубні об'єднання. В цій системі вже реалізовано 1675 програм, спрямованих на соціальне обслуговування, патронаж, профілактику та реабілітацію молоді. Тільки за перше півріччя 1999 р. допомогу отримало 1,6 млн. молодих людей.
Останнім часом дещо зросла політична активність молоді, що було продемонстровано, зокрема, під час виборчої кампанії 1998 р., коли понад 60% (а не 25%, як це було в 1994 р.) молодих людей узяло участь у виборах, і, особливо, під час президентських виборів 1999 р., коли визначальним став саме внесок молоді. Нині в чотири рази збільшилася кількість молодих народних депутатів України, 45 молодих громадян віком до 28ооків обрано до складу Верховної Ради АР Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських рад, майже 5 тис. — до місцевих рад народних депутатів, близько 800 осіб працюють на керівних посадах в органах місцевої виконавчої влади та місцевого самоврядування.
Молодіжний рух стає консолідованішим, організованішим, зростає молодіжна ініціатива; визначальною його рисою стає демократичність. Як порівняти з 1995 р., кількість молодіжних формувань загальноукраїнського рівня збільшилася майже втричі.Поглиблюється процес співпраці державної влади з громадськими молодіжними об'єднаннями. За безпосередньої участі молодіжних організацій проведено низку важливих заходів: IV Світовий конгрес українських молодіжних організацій, Форум християнської молоді України та ін.
В Україні поширюється волонтерський рух. Добровільні помічники надають допомогу інвалідам та сиротам; підтримують багатодітні сім'ї; працюють у центрах реабілітації для дітей і молоді, що постраждали від насильства; беруть участь у реалізації програми "Діти вулиці".
Особлива увага приділяється здібній і талановитій молоді, яка уособлює інтелектуальний потенціал нації. Одним із пріоритетних напрямів роботи держави стало створення системи пошуку й підтримки талановитої молоді та обдарованих дітей. Для цього створено інформаційний банк даних "Обдарованість". За підтримки держави регулярно провадяться Всеукраїнський фестиваль сучасної української естрадної пісні Червона рута", Міжнародний конкурс молодих українських літераторів “Транослов”, Всеукраїнський молодіжний фестиваль "Перлини сезону", Міжнародний фестиваль "Крізь терни до зірок", Всеукраїнський фестиваль ігрових програм "Місто дитячих усмішок".
Висновки
Характерною особливістю соціальної сфери є те, що вона пов'язана не тільки з матеріальними цінностями, а й значною мірою з духовними потребами громадян. Законодавство у цій сфері покликано забезпечити естетичне й моральне виховання людини, її навчання, охорону здоров'я, задоволення соціальних потреб.
Процеси державотворення в Україні вимагають дальшого підвищення якості державного керівництва соціальним будівництвом, формування на основі найсучасніших досліджень стилю цього керівництва розвитку методів управління з врахуванням специфіки цієї сфери суспільних відносин.