Мiсцеве самоврядування. Робоча група Парламент - Уряд - мiсцеве самоврядування

депутатiв та їх органи, якi є державними органами мiсцевого

самоврядування;"

Таке визначення рад одночасно державними органами та органами

мiсцевого самоврядування не дозволило чiтко роздiлити державнi i

самовряднi функцiї цих органiв, що призвело до появи конкуренцiї мiж

радами населених пунктiв та районними i особливо обласними радами.

Крiм того, обласнi ради та їх виконкоми фактично вийшли зпiд впливу

центральної влади, стали проводити свою власну полiтику, вiдмiнну вiд

полiтики держави, що ще бiльше стало поглиблювати кризовi явища в

державi. Пiсля обрання Президента України, для забезпечення виконання

функцiй Президента, як глави виконавчої влади та гаранта додержання

Конституцiї України i з метою послаблення негативних наслiдкiв надто

великої автономностi обласних рад, Верховною Радою України 26 березня

1992 року була прийнята нова редакцiя Закону, який одержав назву: "

Про мiсцевi Ради народних депутатiв та мiсцеве та регiональне

самоврядування". За цим Законом вводились новi визначення для рад

народних депутатiв. "Органами мiсцевого самоврядування є сiльськi,

селищнi, мiськi Ради народних депутатiв". Районнi та обласнi Ради

народних депутатiв визначались як органи регiонального самоврядування.

Виконкоми районних та обласних рад лiквiдовувались i на рiвнi районiв

та областей вводились посади Представники Президента, якi очолили

державнi адмiнiстрацiї - органи державної виконавчої влади на мiсцях.

Це була майже класична форма органiзацiї влади вiд столицi $. села,яка мала забезпечити широке самоврядування поряд iз сильною державною

виконавчою владою. Представники Президента якраз мали забезпечити

вертикаль виконавчої влади та єднiсть територiї держави. На жаль,