Система цивільного права України

Зміст зобов 'язання, що виникає внаслідок рятування ко¬лективного і державного майна, становить право потерпілого одержати відшкодування шкоди, якої він зазнав, і обов'язок організації-боржника відшкодувати цю шкоду.

Об'єктом зобов'язання є відшкодування шкоди потерпіло¬му, якої він зазнав, рятуючи майно організації.

4. Виконання зобов'язань згідно чинного законодавства та Проекту ЦК України.

Під виконанням зобов'язань розуміють здійснення кредитором і боржником дій по вчиненню прав та обов'язків, що випливають із зобов'язання. Так, виконанням договірного зобов'язання купівлі-продажу слід розглядати одночасно передачу речі продавцем у власність покупця і прийняття цієї речі покупцем, а також виплату обумовленої договором суми (ціни речі) покупцем і прийняття цієї суми продавцем.

За своєю юридичною природою дії по виконанню зобов'я¬зання є нічим іншим, як правочином, оскільки вони спрямо¬вані на припинення зобов'язань. Саме тому до цих дій по ви¬конанню застосовуються ті самі правила, що регулюють вчинення правочинів.Дії, які мають бути вчинені одним учасником зобов'язання на користь іншого, називаються предметом виконання. Якщо ці дії пов'язані з передачею певного майна, поняттям пред¬мета виконання охоплюється і це конкретне майно. Особли¬вості предмета виконання повністю залежать від особливос¬тей конкретного зобов'язання, а відтак вони визначаються підставами виникнення зобов'язання (правочином, догово¬ром, адміністративним актом, на яких засновані зобов'язан¬ня) і тими нормами, що регламентують зобов'язання певного виду. Деякі загальні правила щодо предмета виконання у чин¬ному ЦК України закріплені лише стосовно грошових зобов'я¬зань (статті 167-170).

Зобов'язання виникають між їх учасниками з метою задо¬волення певних потреб. Саме тому особливе значення мають загальні засади виконання цивільних зобов'язань, які набува¬ють форми їхніх принципів. Для учасників зобов'язальних правовідносин завжди важливим є те, що реалізовано основ¬ну мету зобов'язання. Але саме досягнення цієї мети пов'я¬зується не тільки з виконанням певних дій, а й з необхідністю відповідати іншим "якісним" показникам, які загалом можна об'єднати поняттям належного виконання.

Принципи реального і належного виконання традиційно розглядаються як основні цивільно-правові засади виконання зобов'язання.

Щодо виконання зобов'язань проект, як і чинний нині Цивільний кодекс, передбачає низку правил, що стосуються виконання взаємних альтернативних зобов'язань та зо¬бов'язань з множинністю осіб.

Проект нового Цивільного кодексу України виходить з того, що сторони зобов'язань, пов'язаних з товарообміном, самостійно визначають зміст договірних зобов'язань, виходячи зі своїх інтересів. Норми, що регулюють договірні зобов'язання, є переважно диспозитивни¬ми, тоді як позадоговірні зобов'язання регламентуються імперативними нормами.

Проект містить загальну норму, згідно з якою зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, інших правових актів, а за відсутності та¬ких умов - відповідно до вимог, то звичайно висуваються. При цьому спеціально підкресле¬но ще дві обставини, а саме: при виконанні зобов'язання можуть застосовуватись звичаї діло¬вого оборогу; виконання зобов'язань має спиратися на засади добросовісності, розумності та справедливості. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або зміна його умов не допускаються, за винятком випадків, передбачених угодою сторін або законом. Фактично у цих нормах проекту міститься один з найважливіших принципів виконання зобов'язання - принцип належного його виконання.

Щодо принципу реального виконання зобов'язання, то проект виходить з того, що в умо¬вах ринкової економіки його роль поступово зменшуватиметься. Це пов'язано з тим, що сплата кредиторові збитків, які виникли через невиконання зобов'язання в натурі боржни¬ком, в умовах ринкової економіки задовольняє його інтерес у повному обсязі.

Виходячи з них позицій, проект, по-перше, передбачає дві ситуації. Якщо порушення принципу реального виконання зобов'язання полягає у невиконанні зобов'язання, відшко¬дування боржником збитків і сплата неустойки звільняють його від виконання зобов'язання в натурі. У тих випадках, коли боржник порушує принцип реального виконання зобов'язан¬ня шляхом його неналежного виконання, сплата неустойки і відшкодування збитків не звільняють боржника від виконання зобов'язання в натурі. Обидві норми є диспозитивними, вони діють, якщо інше не передбачено законом або договором.