Соціальний захист населення в Україні

→ Соціальна сфера - підсистема національної економіки, тобто явища, процеси, види діяльності та об'єкти, які пов'язані з забезпеченням життєдіяльності суспільства, людини, задоволен¬ням їхніх потреб, інтересів.

→ Соціальна політика:

- діяльність держави щодо створення та регулювання соці¬ально-економічних умов життя суспільства з метою підвищення добробуту членів суспільства, усунення негативних наслідків функціонування ринкових процесів, забезпечення соціальної справед¬ливості та соціально-політичної стабільності у країні;

система правових, організаційних, регулятивно-контрольних заходів держави з метою узгодження цілей соціального характе¬ру із цілями економічного зростання.

це соціально-економічні заходи держави, підприємств, місцевих органів влади, які спрямовані на захист населення від безробіття, інфляції, знеціненя трудових заощаджень.

→ Державне регулювання соціальних процесів - вплив органів державної влади за допомогою різноманітних засобів (форм, методів та інструментів) на розвиток соціальних відносин, умови життя та праці населення країни.

Мал.1.1 Об'єкти соціальної політики

Соціальна політика держави включає:

- регулювання соціальних відносин у суспільстві, регламен¬тацію умов взаємодії суб'єктів економіки в соціальній сфері (в тому числі між роботодавцями і найманою робочою силою);

- вирішення проблеми безробіття та забезпечення ефектив¬ної зайнятості;

- розподіл і перерозподіл доходів населення;

- формування стимулів до високопродуктивної суспільної праці й надання соціальних гарантій економічно активній час¬тині населення;

- створення системи соціального захисту населення;

- забезпечення розвитку елементів соціальної інфраструкту¬ри (закладів освіти, охорони здоров'я, науки, культури, спорту, житлово-комунального господарства і т. ін.);

- захист навколишнього середовища тощо. Системотворчий характер соціальної політики обумовлюєть¬ся тим, що соціальна політика виступає елементом:

- життєздатності суспільства;

- стабілізації та розвитку суспільства;

консолідації суспільства.

Мал. 1.2. Завдання соціальної політики

1.2. Моделі соціальної політики держави

→ Модель розвитку соціальної сфери і соціального захисту в адміністративно-командній економіці - превалювання ідеї вторинності соціальної сфери щодо виробництва; жорсткий кон¬троль державою соціальних відносин; зрівняльний принцип розпо¬ділу (егалітаризм), низький рівень доходів; визнання зарплати, от¬риманої на державних підприємствах, їх основним джерелом; за¬охочення колективних форм споживання, у тому числі в "нату¬ральному вираженні" (надання безоплатного житла, відпочинку, соці¬альних послуг тощо), на шкоду більш ринковим грошовим транс¬фертам; незацікавленість в особистих збереженнях та інвестуванні.