Формування місцевих бюджетів України

Оскільки в розвинутих країнах ринок муніци¬пальних цінних паперів виступає одним із дина¬мічних, високотехнологічних і значних за обся¬гом сегментів національного фондового ринку, то його виникнення та розвиток підпорядковуються закономірностям функціонування останнього та повністю залежить від ступеня його розвинутості.

Акумуляція коштів через випуск облігацій місце¬вих позик - явище нове для розвитку вітчизняної економіки У ринкових умовах обмеженість коштів дер¬жавного бюджету створює до життя різноманітні способи поповнення місцевих бюджетів, у тому числі й такий інструмент, як місцеві цінні папери. Останній за своїм економічним змістом вигідно вирізняється з інших способів поповнення місце¬вих фінансів, наприклад, «добровільної» або «спон¬сорської» допомоги суб'єктів господарювання, яка залучається на примусовій основі, нерідко під тиском органів, що перевіряють, і витрачається в довільному порядку, а не на основі чітко визна¬чених законодавчих норм. Саме по собі спонсор¬ство чи меценатство - явище безумовно іманент¬не ринковому середовищу, однак його правова неврегульованість в Україні, практична відсутність будь-яких пільг для спонсора перетворює цю ніби¬то благородну акцію у звичайне вилучення коштів з обігу по колу капіталу економічного суб'єкта, що суперечить його економічним інтересам - як інтересам отримання прибутку, так і зацікавленісті бізнесмена у мінімізації податкових сум.

У цілому можна констатувати, що застосу¬вання муніципальних позик є, безумовно, рин¬ковим інструментом залучення коштів, дозволяє вирішити низку проблем соціального характеру, абсолютно не суперечить засадам промислової пол¬ітики та її інвестиційного забезпечення. Однак на сьогодні в Україні подібні дії міських органів вла¬ди не набули систематичного характеру, цей інстру¬мент застосовувався епізодично, а після подій 1998 року практично припинилося його використання. Така ситуація логічно пояснюється рядом об'єктив¬них і суб'єктивних факторів.

Так, об'єктивні обмеження обумовлює сам пе¬рехідний характер економіки: не варто очікувати широкого розповсюдження такого інструменту, як місцеві позики, коли фондовий ринок перебуває у стадії становлення. Крім того, недосконалість нор¬мативно-правової бази, відсутність відповідної інфраструктури ринку цінних паперів, у тому числі і механізмів реєстрації, дефіцитний характер бюд¬жетів усіх рівней, вкрай обмежені фінансові мож¬ливості потенційних інвесторів, відсутність досві¬ду та практики подібної діяльності аж ніяк не сприяють поширенню місцевих позик.

Серед суб'єктивних факторів спостерігається в цілому негативне ставлення потенційних інвесторів (фізичних і юридичних осіб) до будь-яких позик, цінних паперів, облігацій тощо, недовіра до органів влади різного рівня, слабка інформованість та еко¬номічна пропаганда. Крім цього, муніципальні облігації, процес їх емісії, як можливо жоден інший сегмент фондового ринку, опиняється в епіцентрі боротьби не лише економічних, а й політичних інтересів різного рівня, що зазвичай не сприяє розвиткові економічного явища.

Таким чином, розвиток ринку муніципаль¬них цінних паперів потребує якнайшвидшого роз¬витку, оскільки саме кошти, зібрані під відпові¬дальність місцевої влади, в першу чергу, можуть бути спрямовані на збереження і розвиток ви¬робничого потенціалу регіону, що відповідає інте¬ресам не тільки влади, а і населення певної те¬риторії. Конкретна робота має проводитися за двома напрямами: по-перше, розвиток інфра¬структури фондового ринку взагалі та відповід¬ного сектора зокрема, з одночасним зміцненням кадрового, матеріально-технічного, законодавчого потенціалу, по-друге - підвищення надійності муніципальних цінних паперів, привабливості для інвесторів, ліквідності. Виконання цих умов вкупі із забезпеченням цільового використання зібра¬них коштів здатне посилити інвестиційний по¬тенціал регіонів.

Не секрет, що саме територіальні громади в розвинутих країнах, спираючись на власні фінанси, є вмон¬тованим стабілізатором соціально-політичного ладу та фінансово-економічної ситуації в державі. Проблема фінансового забезпечення розвитку територій властива фактично всім країнам. Її суть у тому, що адміністративно-територіальні утворен¬ня, на які поділена кожна держава, мають різну податкову базу та фінансовий потенціал, що є наслідком нерівномірності територіального розмі¬щення природно-ресурсного потенціалу та про¬дуктивних сил.В економічно розвинених країнах фінансові про¬блеми регіонів розв'язуються через надання місце¬вим органам влади стабільно закріплених доходних джерел, розширення сфери місцевого оподатку¬вання та реформування всієї системи міжбюджетних взаємовідносин.

На жаль, прак¬тика України вже виявила численні конфлікти між дер¬жавою і керівниками органів місцевого самоврядування у фінансовій сфері. Це є наслідком того, що більшість про¬блем місцевих фінансів, як і місцевого самоврядування загалом, залишаються неврегульованими в праві.