Організаційно-правові форми і види соціального забезпечення
видатки на притулки для пеповнолітніх;
видатки на програми соціального захисту неповнолітніх (відшкодування витрат на шкільні їдальні;інші програми соціального захисту неповнолітніх);
видатки на будинки-інтернати для престарілих і інвалідів;
кошти бюджету, що передаються до фонду України соціального захисту інвалідів;
видатки на молодіжні програми (утримання центрів соціальних служб для молоді; програми і заходи центнрів служб для молоді; програми і заходи державних органів у справах сім’ї та молоді; програми і заходи державних органів у справах жінок; утримання клубів підлітків за місцем проживання;інші видатки);
видатки на інші заклади та заходи в ралузі соціальної політики (заходи, пов’язані з поверненням кримсько-татарського народу та осіб інших національностей, які були незаконно депортовані з України; видатки на утримання додаткової мережі соціально-культурних закладів та на виплату компенсацій, пов’язаних з поверненням депортованих німців до інших регіонів України; навчання та трудове влаштування інвалідів; утримання територіальних центрів і відділень соціальної допомоги на дому; утримання пунктів тимчасового розміщення біженців; пенсії та допомоги, що передаються на фінансування з бюджету; пільги, що надаються населенню (крім ветеранів війни та праці) з оплати житлово-комунальних послуг і природного газу; утримання будинків-інтернатів агропромислового комплексу; фінансова підтримка громадянських організацій інвалідів і ветеранів, служб технічного нагляду за будівництвом та капітальним ремонтом; централізовані бухгалтерії; центри з нарахування та виплати пенсій; капітальні вкладення для реконструкції соціального забезпечення).Стаття 46 Конституції України передбачає, що громадяни мають право на соціальний захист, який включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з належних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Таке право гарантується загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створення мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Конституція України передбачає, що пенсії, інші види соціальних виплат і допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Основними видами соціального забезпечення є:
— пенсійне забезпечення;
— соціальне страхування;
— допомога сім'ям з дітьми;
— інші види соціальної допомоги;
— утримання установ соціального забезпечення;
— інші види.
Обсяг коштів, які спрямовуються на соціальне забезпечення на¬селення, залежить від фінансових можливостей держави, які визначаються обсягом ВВП та науково-обґрунтованим оп¬тимальним обсягом фонду споживання.
Здійснюючи соціаль¬ні виплати, держава дотримується визначених параметрів. І тому за умов економічної кризи не здатна повністю соціально забезпечити населення на належному рівні.