ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ

ВСЬОГО ПОТРЕБ ВСЬОГО РЕСУРСІВ

Виробничо-експлуатаційні потреби показують потребу у сировині, матеріалах, паливі, напівфабрикатах, запасних частинах, що потрібні для виконання плану виробництва продукції у різних галузях народного господарства (промисловості, сільського господарства), для ремонтно-експлуатаційних потреб та науково-дослідних робіт. Основним методом розрахунку цієї статті є метод прямого розрахунку, сутність якого полягає у тому, що потреба у даному виді засобів виробництва визначається на основі виробничої програми та норм витрат окремих видів засобів виробництва на одиницю випускаємої продукції.

Потреби капітального будівництва в усіх видах засобів виробництва (обладнання, будівельні матеріали, метал та інші) визначаються, виходячи з планових обсягів будівельно-монтажних робіт та середніх норм витрат матеріалів на одну тисячу гривень їх вартості.

Ринковий фонд включає вироби, призначені для продажу через державну та кооперативну торговельну мережу. У більшості засобів виробництва ринковий фонд складає незначну величину. Потреба в ньому визначається по заявках торгівельних організацій виходячи із обсягу продажу у минулі роки.

Експорт – це продукція, призначена для продажу за кордон. Потреба у продукції для експорту визначається у відповідності до зовнішньоторговельних угод.

Державні резерви призначені на випадок різного роду несподіванок (стихійне лихо, війна). Розмір державного резерву залежить від закладки продукції у попередні роки та термінів її зберігання.

Поточні резерви призначені для ліквідації диспропорцій внаслідок нерівномірного виробництва продукції. Вони використовуються за розпорядженням КМУ в тому році, в якому створюються. Розміри цих запасів визначаються, виходячи із досвіду минулих років.

Залишки у постачальників на кінець планового періоду утворюються із продукції, яка виготовлена у останні дні планового періоду і не відправлена споживачу. Величина залишків визначається, виходячи із даних минулого періоду з коригуванням на зміну обсягу виробництва продукції та термінів відправки продукції.

Загальна потреба у засобах виробництва встановлюється шляхом додавання статей балансу.Баланси предметів споживання складають за найважливішими видами продовольчих та непродовольчих товарів (баланси муки, м`яса, цукру, тканин, взуття, меблів та інше).

Основним завданням при розробці балансів промислового споживання є найбільш повне задоволення потреб населення з урахуванням науково-обгрунтованих норм харчування та раціональних норм споживання непродовольчих товарів.

По основних продовольчих товарах баланси складаються у натуральних показниках, а по тканинах, взуттю, та інших непродовольчих товарах, як у натуральних, так і у вартісних показниках.

У зв`язку з розбіжностями в призначенні продукції схема балансу предметів споживання відрізняється від схеми балансу засобів виробництва (схема №2).

Схема 2. Схема матеріального балансу виробництва предметів споживання

ПОТРЕБИПЛАНРЕСУРСИПЛАН

1) ринковий фонд; 1)залишки на початок періоду

2) промислова пере-робка; 2) виробництво

3)позаринковий фонд, в тому числі: 3) імпорт