ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ
2) найважливіші види предметів споживання, що визначають рівень життя населення;
3) продукція, виробництва і використання якої сприяють прискоренню НТП та забезпечують економію витрат суспільної праці;
4) продукція, яка має велике значення для зовнішньої торгівлі;
5) продукція, виробництво якої забезпечує спеціальні потреби (ліквідація наслідків стихійних катастроф).
Багато з цих завдань доводяться Міністерством економіки у вигляді державного замовлення міністерствам і відомствам, а ті, в свою чергу, підприємствам.
Важливими складовими плану є виробництво і поставка продукції згідно з державним замовленням (державним контрактом). Система державного замовлення (державного контракту) в промисловості покликана задовольнити потреби держави у виробництві продукції виробничо-технічного призначення, товарах народного споживання, а також надати державну підтримку найважливішим галузям народного господарства та забезпечити виконання міждержавних угод.
Підприємства розраховують план виробництва по розгорнутій номенклатурі і асортименту, виходячи із замовлень конкретних споживачів, можливостей виробництва, максимального використання виробничих потужностей і досягнення найвищого рівня ефективності виробництва.
Основою для планування обсягу, темпів росту та пропорцій промислового виробництва є потреби народного господарства. Під потребою народного господарства у промисловому виробництві розуміють сукупність потреб галузей виробничої та невиробничої сфер, потреб населення та оборони країни. При визначенні потреби враховуються реальні можливості її задоволення та необхідність дотримання певної пропорційності у розвитку галузей національної економіки та промисловості.
Потреби народного господарства у найважливіших видах промислової продукції визначаються шляхом розробки матеріальних балансів та використання прогресивних техніко-економічних норм. При розробці державних планів використовуються матеріальні баланси засобів виробництва та матеріальні баланси предметів споживання.
Розробка державного плану починається з розрахунків потреби у головних видах засобів виробництва, для чого складаються відповідні баланси. У кожному такому матеріальному балансі є свої специфічні статті, але є й загальні статті, що дозволило розробити принципову схему матеріального балансу засобів виробництва (схема 1).
СХЕМА 1. Схема матеріального балансу засобів виробництва.
ПОТРЕБИПЛАНРЕСУРСИПЛАН
1.Виробничо – експлуатаційні потреби 1.Залишки на початок планового періоду
2.Капітальне будівництво 2. Виробництво
3. Ринковий фонд 3. Імпорт
4. Експорт 4.Інші надходження
5. Державні резерви
6. Поточні резерви
7. Залишки на кінець планового періоду