Державне фінансове забезпечення соціальних гарантій населення

3) Держава повинна сприяти підвищенню до¬ходів окремих верств населення, які не можуть забезпечити життєвий рівень для себе і своєї сім'ї на рівні мінімальних соціальних стандартів незалежно від їх участі в процесі виробництва у таких формах:

а) пенсії;

б) різні види допомоги;

в) стипендії;

г) грошові виплати та їхня індексація;

д) пільги в оподаткуванні.

Держава законодавче гарантує задоволення пріоритетних потреб за рахунок бюджету в міні¬мально достатніх розмірах у формі безоплатних послуг.

Органи місцевого самоврядування при розроб¬ці та реалізації місцевих соціально-економічних програм можуть передбачати додаткові соціаль¬ні гарантії за рахунок місцевих бюджетів.

Розробка та виконання Державного та місце¬вих бюджетів здійснюється на основі пріоритет¬ності фінансування соціальних гарантій та со¬ціальної сфери.

Державна цільова підтримка місцевого само¬врядування здійснюється з метою вирівнювання можливостей окремих територіальних громад щодо забезпечення надання соціальних гарантій на законодавче визначеному рівні.

Загальна сума благ і послуг, які споживає насе¬лення за відповідний період, складає фонд спожи¬вання.

Необґрунтоване збільшення коштів, які на¬правляються на соціальний захист населення, у загальному обсязі фонду споживання потребує

додаткового вилучення коштів з фонду оплати праці, що в кінцевому підсумку лише розширює масштаби перерозподілу, зменшує стимулюючу роль заробітної плати і не збільшує обсягу сукуп¬ного споживання.

Джерела фінансування соціальних гарантій

Джерелами фінансування соціальних гарантій виступають:

> Державний бюджет;

> кошти місцевих бюджетів;

> страхові фонди:

• Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності;

• Фонд загальнообов'язкового державного стра¬хування на випадок безробіття;

• Фонд страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань;

• Фонд медичного страхування (за рахунок страхових внесків підприємств і громадян, а та¬кож благодійних внесків громадян і підприємств, кредитів банків та інших джерел, не заборонених законодавством України);