Державні пріоритети стимулювання інвестиційної діяльності
• створення ефективного механізму концентрації науково-тех¬нічних ресурсів на пріоритетних напрямах і масштабне фінансу¬вання інноваційних проектів, включаючи залучення зарубіжних фондів, та міжнародних проектів з найкапіталомісткіших напря¬мів науково-технічного прогресу, включаючи космічні досліджен¬ня, розвиток енергетики та медичної сфери.
Державні комплексні науково-технічні програми та міжгалу¬зеві інноваційні проекти фінансуються за рахунок бюджету дер¬жави, а галузеві інноваційні програми — за рахунок коштів під¬приємств та організацій.
В Україні створено Державний інноваційний фонд (ДІФ), до складу якого входить 27 регіональних відділень (у кожній області, АР Крим та містах Києві і Севастополі), які проводять конкур¬си проектів, що мають державне значення, та залучають для їх фінансування кошти банків, компаній, відомств, що зацікавлені в реалізації цих проектів. Кошти ДІФ формуються за рахунок від¬рахувань підприємств та організацій у розмірі 1 % від обсягу ре¬алізованої продукції з відношення витрат на собівартість про¬дукції, з яких 0,3 % перераховується до центрального органу ДІФ, 0,7 % — в його регіональні відділення.
3. Основні напрями інвестиційної політики в Україні
• Зниження соціальної напруги, досягнення остаточного під¬ходу у виділенні коштів на потреби соціальної сфери.
• Скорочення фонду виробничого будівництва за рахунок дер¬жавних коштів і формування надійних інвестиційних джерел, в першу чергу з власних коштів підприємств та ін.
• Скорочення централізованих державних капіталовкладень, що виділяються безповоротно. Перехід до нових принципів цент¬ралізованого фінансування інвестиційної діяльності.
• Створення ринку підрядних робіт. Зацікавленість будівель¬ників у виконанні замовлень.
• Прискорення темпів розвитку промисловості групи Б.
• Прискорення у кілька разів темпів вибуття застарілого об¬ладнання.
• Перегляд надання державних кредитів на вигідних умовах з дефіцитними ставками на конкурсній основі, включаючи держав¬не замовлення.
• Залучення іноземних інвестицій, отримання іноземних кре¬дитів, створення спільних підприємств з іноземним капіталом за такими напрямами, як розвиток переробної промисловості АПК, активізація приватизації, конверсії, а також галузей, які визнача¬ють науково-технічний прогрес.
• Створення ефективних форм і механізмів управління інвес¬тиційною діяльністю.
• Розвиток паливно-енергетичного комплексу, ресурсозбері¬гаючих технологій, конверсія ВПК, забезпечення населення то¬варами народного споживання вітчизняного виробництва, розви¬ток медицини і фармацевтичної промисловості.
Усі ці напрями інвестиційної діяльності в Україні вже зараз починають розвиватися в умовах формування ринкового механі¬зм}. Тому трансформація інвестиційного механізму на мікрорів-ні, наприклад у промисловості, повинно проводитися в межах макроекон омічної стабілізації.Інвестиційний ринок як економічна категорія являє собою збалансованість попиту і пропозиції на інвестиції та випереджа¬ючих можливостей підрядників в їх матеріалізації. Це означає, що, з одного боку, потрібні економічні заходи зі отримання попи¬ту на інвестиції та зменшення маси безготівкових грошей, які не¬адекватні обсягу та якості продукції, а з іншого, — антимонополь-ні заходи, які б сприяли розвитку ринку будівельних послуг.
Інвестиції — матеріально-фінансова основа оновлення і на¬копичення основного капіталу, що визначає структуру еконо¬міки, темпи її зростання і рівень конкурентоспроможності на світовому ринку. Тому встановлення і застосування ефектив¬ного механізму впливу на інвестиційні процеси з боку держави має виключне значення, особливо для перехідних економік, зокрема України.