Державний устрій Афінської рабовласницької республіки
Держава в Стародавній Греції складається у формі держави-міста, як общини вільних і повноправних громадян. Загострення протиріч і необхідність давати відпір різним агресорам привели в Греції до формування більш чи менш великих союзів міст.
Політичний устрій Афін був самим передовим в країнах стародавнього світу. Властивостями її демогратії були: участь громадян в прийнятті законів, утворення правосуддя, виборність, зміна і підзвітність посадових осіб, відносна простота управління, колегіальність рішення питань, відсутність бюрократизма. Формула закона починалась словами: “Рада і народ вирішили”.
Навряд чи випадково в цей період Афіни, по словам К. Маркса, переживали розквіт внутрішнього життя. Високій рівень культури і наукової думки мав всезагальне визнання. Але не треба допускати ідеалізацію інститутів афінської демократії. Вона трималась на рабстві, жорстокому гнобленні напів вільних громадян, іноземців, вільновітпущеників. Навіть в роки розквіту демократії в Афінах вільних було менше, ніж рабів.
Не мали політичних прав і вільні, але не афінськи громадяни (так звані метеки). Якщо особа незаконно присвоїла право афінського громадянина, його могли перетворити на раба. В народному зібранні більшість мали жителі столиці, так як селяни, будучи зайнятими в своїм господарстві, нерідко ухилялись від явки в місто. Жінки до участі в політичному житті не допускались. Фактично демократія існувала для закоренілих вільних афінських громадян.
Афінська держава по своїй класовій сутності була рабовласницькою, по формі правління — рабовласницькою демократичною республікою для вільних громадян.
ВИСНОВОК
Дослідження такої теми як державний устрій Афінської рабовласницької республіки є досить цікавим і, на мою думку, корисним явищем.
У своїй роботі я намагався як загальні закономірності так і специфічні особливості утворення Афінської держави, розвиток і функціонування, її сутність, окремі інститути державного ладу.
Як відомо, без пізнання минулого неможливо зрозуміти теперішнє, передбачити майбутнє. В кінцевому випадку ключ багатьох сучасних суспільних проблем лежить в минулому.
Україна зараз переживає процес державотворення. Хоча ми вже визначились щодо напрямку побудови держави, основ державного і суспільного ладу, які закріплені Конституцією України. Але слід зазначити, що окремі державні інститути перебувають на початковій стадії розвитку, потребують вдосконалення, є багато проблем, пов'язаних із соціально-економічним життям. Тому, я вважаю, що дослідження державного устрою окремих країн в конкретно-історичних умовах є актуальним.
Використовуючі набуті знання можемо визначити ті позитивні риси певної держави і застосувати, модернізувати їх в сучасних умовах з метою оптимальної побудови і утвердження окремих державних інститутів.
Крім того, слід зазначити, що державно-правовий досвід Афінської республіки широко використовувався багатьма державно-політичними системами.
Чимало державних інститутів, явищ, правових норм, понять часів Афінської держави діють і в наш час, включаючи Україну.
З огляду на все вищесказане я вважаю, що дослідження даної теми не втратило свого значення в наш час і є позитивним явищем, покликаним сприяти поглибленню державно-правових знань.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. История государства и права зарубежных стран. /Под общей ред. проф. Галанзы П.Н. — М.: Госюриздат, 1963.