Роль контролю, моніторингу та оцінки у розробці та реалізації програм та проектів регіонального розвитку в контексті адаптації до євростандартів

Головною метою контролю є недопущення відхилень та приведення у відповідність з програмою розвитку об'єкта за допомогою відповідних засобів. Контроль є джерелом інформації про соціальні процеси для адаптації програм і моделей або вибору програм і моделей подальшого розвитку. Тому він використовується як засіб виявлення оптимальності поставлених завдань, ступінь пізнання об'єктивних законів та вибраних напрямів розвитку [6].

Контроль у системі управлінських категорій – поняття багатозначне. Як констатує М. Студенікіна, контроль – це одна з основних функцій управління, яка є і методом управління, представляє одну із стадій управлінського процесу, і виступає засобом забезпечення законності та державної дисципліни [8]. Так, система контролю має на меті порівняння реального стану справ із визначеним правовим (і, щонайперше – стосовно фінансування), виявлення невідповідностей та надання пропозицій і рекомендацій щодо усунення невідповідностей. Це надає змогу забезпечувати належне використання наявних ресурсів, мати підтвердження законності витрат і вносити корективи у випадку порушень.

Забезпечення повноцінної реалізації вказаних функцій видається можливим за наявності відповідних засобів для отримання, обробки та використання інформації. Окрім цього, ідеальний механізм здійснення контрольно-управлінських функцій потребує завчасного виконання наступних умов, які сприяють здійсненню ефективного та результативного контролю:

-чітке визначення завдань програми чи проекту, оскільки «розмитість» мети, цілей або завдання призводить до втрати розуміння, що саме треба контролювати;

-результати програми чи проекту повинні мати кількісний вираз або ж піддаватися вимірюванню з точки зору визначених завдань;

-передбачуваність процесу розробки та реалізації програми надає можливість визначати конкретні причини недосягнення мети, коригувати досягнення запланованих заходів;

-конкретність та дієвість заходів, яких вживають виконавці запланованих заходів у межах програми з метою мінімізації ризику відхилень від поставленої мети;

-залучення до процесу розробки та реалізації програми якомога меншої кількості кваліфікованих кадрів, оскільки неправомірне збільшення їх кількості призводитиме до дублювання функцій і ускладнюватиме процес здійснення контролю.

Слід зазначити, що для держав-членів Європейського Союзу обов’язковим є вживання заходів для перевірки того, чи дійсно органи управління програми чи проекту здійснюють необхідні процедури щодо забезпечення ефективності системи контролю.

Крім того, держава може призначати незалежних аудиторів, які спроможні надати гарантії раціонального витрачання коштів чи усунення виявлених недоліків, а також підтвердити законність наданих до Європейської Комісії запитів. Зі свого боку, обов’язком Європейської Комісії є перевірка ефективності систем контролю, для чого вона проводить перевірки безпосередньо на місцях або надсилає запит до держави на проведення таких перевірок.

В будь-якому випадку не менше одного разу на рік Європейська Комісія та держава проводять спільне вивчення дотримання принципів раціонального фінансового менеджменту, результатів проведених перевірок, фінансові наслідки виявлених порушень, проведених або накреслених заходів щодо коригування, змін, що відбуваються у системі контролю. І, звичайно ж, забезпечення дотримання правил, що існують у Європейській спільноті. Це обумовлено необхідністю бути впевненим у тому, що держави-члени Європейського Союзу ефективно та коректно використовують надані кошти, а системи контролю працюють без перешкод.

Що стосується проведення оцінки програм та проектів регіональних стратегій розвитку, то фактично мова про їх експертизу, яка спрямована на аналіз якості, наслідків та порівняння отриманих результатів із визначеними критеріями. У визначенні оцінки, зробленому К.Вайс, схоплено суть і сенс потреби в її проведенні: «здійснення систематичних оцінок, операцій результатів програми чи політики, порівняння з явно або неявно вираженими стандартами, що має сприяти поліпшенню програми чи політики» [1, с.620]. Оцінка передбачає на меті: контроль за діями органів влади; підвищення ефективності та дієвості програм і проектів; формування напрямків стратегії; пізнання та вивчення механізмів реалізації проектів та програм. Це, відповідно, визначає і головні цілі її проведення: