Роль контролю, моніторингу та оцінки у розробці та реалізації програм та проектів регіонального розвитку в контексті адаптації до євростандартів
Відповідно до Концепції державної регіональної політики, головним завданням є створення умов для динамічного, збалансованого соціально-економічного розвитку України та її регіонів, підвищення якості життя населення, забезпечення гарантованих державою соціальних стандартів для кожного громадянина незалежно від місця його проживання. Крім того, передбачено поглиблення процесів ринкової трансформації на основі забезпечення ефективності використання потенціалу регіонів, підвищення дієвості управлінських рішень, удосконалення діяльності органів влади та місцевого самоврядування. З цією метою на місцях розробляються та впроваджуються стратегії регіонального розвитку, що є власним документом влади, яка зобов’язується виконати певні завдання. Документом, що включає наступні елементи: аналіз поточної суспільно-економічної ситуації в державі та регіоні, який надає можливість визначити сильні та слабкі сторони, шанси, загрози, проблеми території; пріоритети розвитку території, а також розроблені на їх основі можливі види програм та проектів; фінансовий план та систему виконання.
Разом з тим, ефективне та ощадливе витрачання коштів, виділених на реалізацію запланованих заходів, потребує створення дієвих систем контролю, моніторингу та оцінки, між якими існують суттєві відмінності: сфери дослідження, предмети дослідження на рівні цілей, застосування різних методик протягом різних термінів проведення дослідження, впливовість органів управління на вид та обсяг дослідження.
На сьогодні в Україні створена певна науково-методологічна та законодавча база, є певна практика застосування як напрацьованих технологій та методик, так і розробки нових, адекватних реаліям дня. Найкраще вивченим є контроль (види, форми, методи здійснення тощо). Так, питанням контрольно-наглядової діяльності присвячені праці багатьох вчених, серед яких: В.Авер'янов, О.Андрійко, Д.Бахрах, В.Гаращук, В.Колпаков, О. Машков, С.Мосов, Н.Нижник, О.Полінець, М.Студенікіна, О.Сушинський. Також вітчизняні дослідники чимало уваги надають як дослідженням методологічних аспектів проведення моніторингу в системі державного управління (В.Бакуменко, З.Гзбур, О.Титаренко), так і окремим його видам: мотиваційному (В.Максименко), екологічному (О.Марков), соціологічному (Є.Головаха) тощо. Таке вивчення сприяло появі різних поглядів щодо розуміння сутності поняття моніторингу в сферах науково-практичної діяльності. Щодо оцінювання, то маємо ряд зарубіжних та вітчизняних публікацій (К.Вайс, Е.Ведунг, Н.Мельтюхова, А.Чемерис та ін.), в яких робиться спроба віднайти критерії, за якими можна оцінити ефективність та результативність діяльності органів влади чи окремих посадовців.
Стан наукової розробки проблеми показує, що на сучасному етапі розвитку вітчизняні науковці розглядають різні аспекти контрольних та моніторингових функцій, проведення оцінювання діяльності як в органах виконавчої влади, так і в органах місцевого самоврядування. Однак, дослідження не мають системності та комплексності стосовно їх застосування саме в аспектах реалізації програм та проектів, регіональних стратегій розвитку, що є досить актуальним з огляду на євроінтеграційне спрямування нашої держави.
Таким чином, актуальність обраної теми для дослідження обумовлюється як недостатністю теоретичної розробки цього питання в науковій літературі, так і відсутністю дієвих та ефективних систем моніторингу та оцінки.
Тому метою даної публікації є науково-методичне обґрунтування необхідності застосування системи контролю, моніторингу та оцінки в процесі розробки та запровадження стратегій регіонального розвитку, визначення відмінностей у призначенні та взаємозв’язку у процесі здійснення в контексті адаптації до стандартів Європейського Союзу.
Соціально-економічний розвиток та конкурентоспроможність кожного регіону, в основному, залежить від вміння сформувати стратегію розвитку та послідовно перетворювати її в життя. Для цього місцеві органи влади розробляють та реалізовують річні чи дворічні програми і проекти, які спрямовані на покрокове вирішення завдань, визначених регіональною стратегією розвитку. Успішність реалізації розробленої програми чи проекту залежить не тільки від ресурсного забезпечення (фінансового, технічного, кадрового), а й адекватно застосованих систем контролю, моніторингу та оцінки.
Аналіз вітчизняної практики показує, що, здебільшого, на місцях застосовують систему контролю, частково – моніторингу. Що стосується оцінки, то, здебільшого, – на вимогу інвесторів. Тому розглянемо, яким чином кожна із систем одна одну доповнює і використовується, і які існують між ними відмінності, яку роль вони відіграють в процесі реалізації та розробки програм і проектів регіональних стратегій розвитку, особливо в контексті євроінтеграційних процесів.Контроль є невід'ємною складовою управлінської діяльності, однією з основних її функцій. Недооцінка ролі контролю перешкоджає створенню максимально ефективної системи управління як на загальнодержавному, так і на місцевому рівнях, тому зведення контролю до порівняння фактичних результатів зі встановленими показниками, до прийняття коригуючих заходів та до звичайної перевірки арифметичних показників значно звужує поняття контролю, призводить до нерозуміння його суті та призначення.