Повсюдність місцевого самоврядування – нереалізований принцип місцевої демократії в українському законодавстві

- не відбулося конституційних змін, що гальмувало процес децентралізації;

- відсутній контроль після прийняття рішень відповідних регіональних рад, бюджетний контроль, місцеві рахункові палати (в Україні ми спостерігаємо теж явне запізнення запровадження адміністративних судів)

Деконцентрація – це перш за все передача повноважень на регіональний рівень від центру. Є два важливих принципи передачі повноважень: чітка компенсація витрат, які виникають у її результаті та пріоритет свободи громад. У Франції нині 36677 комун (при 5-ти рівневій системі АТУ), всі бажання їх збільшити чи укрупнити не зазнали успіху і серед причин цього – психологічні, економічні, історичні, чинники тощо. Французька влада запропонувала співпрацю між комунами (міжкомунальна співпраця) для того, щоб покращити управління якраз за різними формами кооперації. Було запропоновано три типи таких об’єднань – об’єднання комун окремих міст, об’єднання комун в одному місті, об’єднання сільських комун.

З приводу законодавчої бази децентралізації Франції: «Закон про децентралізацію» містить всього 4 сторінки, а всі закони біля 100 сторінок і були короткими і ефективними [5, С.99-101]. Використовуючи французькі уроки територіального реформування, можливо варто і в Україні розпочати територіальну реформу з ліквідації «матрьошкових» алогізмів та з фінансового стимулювання тих території, які вирішили об’єднатися в одну громаду. Таким стимулом могло б стати навіть об’язкове виділення державних субвенцій на вирішення соціально-економічних проблем цих територій, зміцнення чи створення соціальної інфраструктури.

Для функціонального наповнення територіальних змін АТУ та впровадження принципу повсюдності місцевого самоврядування в Україні варто використати досвід Німеччини, де організаційна структура регіонального рівня ґрунтується на 3-х основних принципах.

Перший принцип – це субсидіарність і демократична централізація. Згідно з принципом субсидіарності і демократичної централізації всі політичні завдання регіонального значення виконуються органами самоврядування. Ланкрайси (регіональний рівень місцевого самоврядування між федеральними землями і місцевим рівнем) мають право на самостійне ведення своїх регіональних справ у межах законодавства. Самоврядування означає, що всі політичні завдання на рівні ланкрайса або на регіональному рівні, визначаються парламентом цього крайсу, а парламент обирається за демократичним законом. Адміністрація, тобто уряд ланкрайсу – це автономна структура, яка, звісно залежить від парламенту, демократично обраної асамблеї.

Другий принцип – фінансова автономія. Держава повинна забезпечити крайси достатніми фінансовими засобами, щоб надати їм змогу виконати поставлені перед ними задачі. Це досягається через надання крайсам права збирання своїх власних податків. Окрім того, виконання завдань на рівні крайсів забезпечується через надання їм частки податкових надходжень від їх відповідних федеральних земель.

Третій принцип – децентралізація центрального управління. Також ці крайси є адміністративно-територіальними одиницями найнижчого рівня і на їхньому рівні виконання земельних та федеральних законів має забезпечуватися адміністраціями крайсу. Вони забезпечують на найнижчому рівні виконання і управління державними справами. Все це має відображається на структурі та організації діяльності цих крайсів. Розглянемо їх.На рівні крайсів існує єдиний орган управління, що має назву «окружне управління». Це окружне управління має подвійну функцію. З одного боку, воно являє собою державний орган управління нижчого рівня, який забезпечує виконання федеральних земельних законів і у зв’язку з цим у ньому працюють службовці, що призначаються на посади. З іншого боку, окружне управління також являє собою орган управління крайсу, який відповідає за виконання завдань самоврядування. Таким чином, у складі цього окружного управління працюють службовці, праця яких оплачується як федеральною землею так і органом самоврядування.

Розглянемо завдання в царині самоврядування ланкрайсу. Повноваження самоврядування – це госпіталі, соціальна допомога, регіональний транспорт, середні школи, спорт, музейні заклади, планування будівництва регіональних доріг. У всіх цих галузях самоврядування контролює закон, а здійснюється за допомогою Міністерства внутрішніх справ. Державні справи ланкрайсу: внутрішня безпека, питання громадянства, захист довкілля, стан води та повітря тощо. Контроль теж за Міністерством внутрішніх справ та відповідними галузевими міністерствами.

Регіональне управління в Німеччині, формувалося впродовж тривалого періоду, перевірено на ефективність часом і має такі переваги: