Оцінка окремих факторів впливу на систему державних закупівель та тенденції її розвитку на регіональному рівні

Головна мета функціонування системи державних закупівель визначається необхідністю забезпечення ефективного використання бюджетних коштів при розвитку конкуренції, прозорості та відкритості організації процесу закупівель. Слід зазначити, що це лише одне із завдань системи державних закупівель, через рівень вирішення якого може оцінюватися ефективність системи.

Зазначимо, що проводячи дослідження, автор не буде торкатися загальної теорії поняття системи, а розгляне проблему ефективності функціонування системи через категорію мети. Тому ми обмежимось визначенням лише основних елементів системи державних закупівель з фіксацією цілей їх функціонування для подальшої оцінки рівня досягнення цих цілей.

Для проведення дослідження визначимо найважливіші елементи системи державних закупівель:

- законодавче забезпечення організації державних закупівель – встановлення прозорих та зрозумілих правил здійснення закупівель;

- створення відповідних інституцій, у тому числі державних – координація та надання консультативних послуг у сфері державних закупівель;

- інформаційне забезпечення – широке інформування замовників та потенційних учасників процедур закупівлі;

- здійснення контролю за дотриманням розпорядниками державних коштів законодавства щодо державних закупівель – забезпечення дотримання законодавства, попередження порушень, притягнення до відповідальності;

- навчання, розробка освітніх програм – підготовка і підвищення кваліфікації фахівців, що безпосередньо займаються закупівлями товарів, робіт і послуг в організаціях-замовниках.

Законодавче забезпечення організації процесу державних закупівель характеризується постійними змінами. Так, з часу введення в дію Закону України « Про закупівлю товарів робіт і послуг за державні кошти» [7], а саме, з 2000 року, зміни вносились 10 разів, при цьому протягом 2-х останніх років – 6 разів. А три останні законодавчі зміни внесли більше 374 змін до нормативної бази, з яких 175 набрали чинності з 12 березня 2007 року.

Аналіз попередніх законодавчих змін досліджувався автором [3], тому вважаємо за доцільне зосередити увагу на причинно-наслідковому зв’язку законодавчих змін та тенденцій у сфері державних закупівель і в подальшому акцентувати увагу на останніх законодавчих змінах та прогнозній оцінці їх впливу на систему державних закупівель.

Аналіз ситуації у сфері державних закупівель свідчить про значні негативні наслідки, які виникли у зв’язку із суттєвими законодавчими змінами і призвели до практичного знищення державного управління сферою закупівель за бюджетні кошти. Відбулося законодавче закріплення функцій органу виконавчої влади за однією громадською організацією, ліквідовано єдине інформаційне джерело про державні закупівлі. Законодавча вимога щодо оприлюднення інформації в інформаційних системах, без створення відповідних умов для розвитку конкуренції у цій сфері, призвела до можливості встановлення монопольної ренти, шляхом замикання на приватну комерційну структуру процесу організації проведення процедур закупівель не лише бюджетними закладами, а й державними, казенними, комунальними підприємствами. Це призводить до значних додаткових фінансових витрат та погіршує їх конкурентоспроможність [4].

Аналізуючи кількісну та вартісну характеристику стану закупівель у Вінницькій області за 2006 рік, слід відзначити скорочення загальної кількості процедур закупівель майже на 30 % при одночасному збільшенні асигнувань на закупівлі в 1,7 разів. При цьому відмічається тенденція щодо зростання закупівель за процедурою відкриті торги. Загальна кількість закупівель за процедурою відкриті торги зросла в 2,3 рази, питома вага якої в загальній кількості торгів склала майже 20 %, проти 6 % у 2005 році. Однак, при зростанні загальної кількості відкритих торгів, обсяг закупівель в середньому за однією процедурою майже не змінився, а обсяг закупівель в середньому за однією процедурою запиту цінових котирувань зріс майже в 2 рази, за процедурою закупівлі у одного виконавця – зріс в 3,2 рази, що свідчить про досить значну частину коштів (33 % від загального обсягу коштів), які витрачаються на закупівлі за спрощеною процедурою закупівель – запит цінових котирувань та неконкурентною процедурою – у одного виконавця [5, 6].

Особливо слід наголосити на негативній тенденції щодо зниження рівня конкуренції у сфері державних закупівель на регіональному рівні. При загальному скороченні кількість учасників, які приймали участь у всіх торгах з 2,7 до 2,6 одиниць, значно скоротилась (на 30 %) кількість учасників, які приймали участь у процедурі відкритих торгів (з 3,35 до 2,4 одиниць). На думку автора, ця негативна тенденція обумовлена обов’язковим встановленням плати за тендерну документацію, встановлення вимоги щодо надання тендерного забезпечення і є особливо загрозливою для організації торгів в поточному році через запровадження вимоги щодо проведення торгів за умови розгляду не менше 3-х пропозицій учасників торгів.Щодо останніх змін, які внесено до Закону України « Про закупівлю товарів, робіт та послуг за державні кошти» (далі Закону) зазначимо наступне [2].