Основні напрямки формування механізмів надання управлінських послуг органами влади

Дослідження механізму (механізмів) державного управління та його складових елементів визначається на сьогодні одним з найважливіших пріоритетів розвитку вітчизняної наукової думки [1, 4, 6, 8, 13, 15, 22, 26, 28, 30, 31 тощо]. Важливість цього аспекту формується потребою впливу на фактори розвитку держави, від стану яких залежить характер управлінської діяльності та підвищення її ефективності. В цілому це пов’язано також з тим, що в Україні постає нагальна необхідність перегляду форм та засобів забезпечення виконання функцій держави і відновлення інфраструктури країни з метою подальшого наближення соціально-економічної системи до європейських стандартів та стандартів розвинених країн світу. Вагомість поглядів на роль механізму державного управління, ідентифікацію його елементів та підвищення їх ефективності диктується також потребами змін та підходів в організації управлінської діяльності органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування України регіонального рівня, що й досі реально функціонують у різних векторах цінностей та розвитку стратегій.

Зазначені потреби актуалізують розробку поняття «механізм (механізми) державного управління» та його елементів, що можливо в умовах посилення ініціатив вищими посадовими особами держави та регіональних органів влади як суб’єктів управління щодо удосконалення організаційного, економічного, фінансового, правового, комплексного тощо механізмів. Термін «механізм» останнім часом досить активно застосовується інститутом президентури України, урядовими структурами, місцевими органами влади з різних сфер життєдіяльності та визначається як форма спонукального чинника для проведення змін. Так, при формуванні та затвердженні бюджету України на 2007 рік – механізм бюджетування, механізм результативного використання коштів, механізм оптимального розподілу коштів. Аналогічно під час обговорення питань відношення до проголошеної конституційної реформи – механізм реформування, механізм перерозподілу повноважень тощо. На рівні ж місцевих органів влади – при виконанні функціональних завдань та здійсненні управлінської діяльності.

Автором, наприклад, зафіксовано, що голова Чернівецької облдержадміністрації В. І. Куліш на щотижневих нарадах під час обговорення проблемних питань досить часто використовує цей термін в наступних контекстах: визначення механізму собівартості, удосконалення механізму погашення заборгованості по зарплаті, реформування механізму координації діяльності посадових осіб, обґрунтування механізму узгодження дій ОДА та РДА області, наближення механізму формування цін за комунальні платежі до споживачів тощо.

При цьому визначальною залишається потреба підвищення ефективності механізмів суспільного життя в цілому, оскільки лабільне його начало, адаптоване історичними подіями в Україні на початку ХХІ століття до нових умов співжиття, постійно видозмінює свою функціональну сторону і цим самим випереджає архітектурну будову організації управління суспільством. Недосконалість останнього можна вважати об’єктивним чинником для пошуку та формування нових елементів механізму (механізмів) державного управління.

У взаємозв’язку з вищезазначеним та незавершеним на сьогодні формуванням поняття «механізм (механізми) державного управління» [4, с. 235] автор розглядає надання управлінських послуг як елемент механізму державного управління, що в свою чергу визначає потребу кваліфікувати механізми надання управлінських послуг органами влади [26]. При цьому базовим є встановлення для цієї сфери напрямів відображення універсальних властивостей об’єктивної дійсності та ідентифікація суб’єктно-об’єктних відносин і взаємозв’язків, досягнення чого становить мету даної статті.

Для реалізації поставленої мети передбачається вирішити такі завдання:

- встановити сутність поняття «механізм (механізми) державного управління»;

- окреслити потребу трансформацій державно-управлінських відносин при наданні управлінських послуг;

- обґрунтувати походження суб’єктно-об’єктних взаємозв’язків у системі надання управлінських послуг;

- визначити особливості формування механізмів надання управлінських послуг органами влади.Щодо стану розробки питання формування механізмів надання управлінських послуг, то в українській науковій літературі трапляються лише поодинокі фрагментарні публікації з цієї проблематики [10, 32]. У зв’язку з цим дане питання доцільно розпочати з аналізу поняття «механізм (механізми) державного управління», оскільки більшість із науковців у процесі роботи виходять із трактування категорій «механізм» та «механізм управління» (наприклад, Н. Р. Нижник, В. М. Олуйко [4], Р. М. Рудніцька, О. Г. Сидорчук [28] та інші). При співставленні окресленого із визначеннями у Оксфордському словнику було зроблено висновок, що системність, як складова поняття «механізм», дозволяє припустити наявність якоїсь сукупності чи порядку розташованих у певній послідовності частин, що виконують функції чи роботу та пов’язані одна з одною [25, с. 727]. Оскільки державне управління завдяки присутності людського фактору вважається системою, рушійною силою якої визначаються найрізноманітніші механізми (в тому числі й названі вище), то аналогічно можна допустити, що така сукупність властива і даній сфері. У зв’язку з цим постає питання, що саме вважається базовим при формуванні механізму (механізмів) державного управління, а звідси й механізмів надання управлінських послуг органами влади?