Моніторинг збалансованості фінансової системи території як новий метод державного управління

Узагалі моніторинг збалансованості фінансової системи (як одна із складових моніторингових систем) має цілком визначену ціль, алгоритми функціонування, критерії оцінки і використовує певні методи і технології. Виділення характерних показників та формування відповідної показникової бази щодо збалансованості, а також чітке розмежування управлінських підходів дозволить даному моніторингу посісти належне місце серед сучасних методів державного управління. Зазначимо, що процес реалізації моніторингу завжди має конкретну, чітко сформульовану мету, що визначається передусім об’єктною областю, до якої належить об’єкт моніторингу. Так, під об’єктом моніторингу мається на увазі спостережуваний процес або система. Як правило, моніторинг взагалі та моніторинг збалансованості фінансової системи зокрема є надзвичайно необхідним в ситуації переходу системи від незмінного стабільного стану до режиму бурхливого розвитку і для реалізації можливості здійснення свідомого впливу на ситуацію, що вимагає відстеження поточних станів системи. Особливістю моніторингового спостереження є об’єктивність і незалежність отримуваних даних, а також захист даних про параметри, які підлягають кількісній фіксації, від суб’єктивної інтерпретації (викривлення, перекручень, заокруглень тощо).

Для моніторингових систем економічного характеру, інформаційно-аналітичної служби дослідження політичних та економічних чинників у територіальних і галузевих секторах ринку, аналізу та управління банківською діяльністю тощо більш доцільним є застосування наступного визначення моніторингу: це безперервне спостереження за економічними об’єктами, а також здійснення аналізу їх діяльності як складової частини управління.

Економічні об’єкти надзвичайно різноманітні. Вони різняться за своєю масштабністю, галузевою приналежністю, рівнем використовуваних інформаційних технологій [7].

На сучасному етапі розвитку глобалізованої економіки надзвичайно гостро постає питання проведення всебічного та об’єктивного моніторингу фінансової системи на предмет рівня її збалансованості з метою оптимізації даного показника. Особливо актуальним дане питання є в умовах нестабільного економічного середовища України, що в кінцевому результаті дозволить вивести економічний розвиток держави на принципово інший рівень.На даний час в Україні питаннями фінансового моніторингу займається, зокрема, Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України, що діє згідно з Положенням [4, 5], розробленим відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом» [1], отже спектр інтересів вищезазначеної комісії є досить звуженим. В свою чергу, Державний комітет фінансового моніторингу України, окрім участі у реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансуванню тероризму [6]; відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України, яка ще на набрала чинності [2], додатково братиме участь у розробленні проектів Державної програми економічного і соціального розвитку та Державного бюджету України, Програми діяльності Кабінету Міністрів України. Не слід забувати і про здійснення Міністерством економіки України моніторингу показників розвитку регіонів, районів, міст республіканського в Автономній Республіці Крим і обласного значення для визнання територій депресивними [3]. Проте на жоден із вищезазначених органів державного управління не покладено, хоча б частково, обов’язків займатися питаннями управління рівнем збалансованості фінансової системи території. Саме у зв’язку з останнім автори дослідження пропонують з метою здійснення постійного контролю ступеню збалансованості фінансової системи кожного окремо взятого регіону створити на обласному рівні відповідні підрозділи моніторингу під загальним керівництвом Кабінету Міністрів України, діяльність яких стане вагомим внеском у ефективність проходження бюджетного процесу та допоможе у доволі короткі терміни зміцнити фінансову систему держави в цілому. Альтернативою створення зазначеного нового підрозділу, на думку авторів, може стати відповідне розширення завдань та повноважень Державного комітету фінансового моніторингу України.

У загальні функції вище означених підрозділів входило би проведення наступних заходів.

1. Збір максимальної кількості показників за різними напрямками діяльності регіонів, які певним чином впливають на кінцевий рівень розвитку фінансової системи території.

2. Поділ зібраних показників на групи із відокремленням у кожній із груп тих показників, які найбільш суттєво впливають на рівень збалансованості певної території для зменшення кола дослідження та раціоналізації розрахунків.

3. Виведення формули обчислення показника рівня збалансованості території задля наглядного порівняння ступеню збалансованості різних територій на певний момент часу, а також із метою відслідковування динаміки і перспектив досягнення регіоном оптимального рівня збалансованості в часі.