Експертно-аналітичне супроводження реалізації регіональної кадрової політики
Організація управлінської праці державного службовця (18,4%);
Документальне забезпечення управлінської діяльності. Порядок розробки офіційних документів (18,4%).
3. Регіон як суб’єкт та об’єкт управління:
Управління соціально-економічним та культурним розвитком регіону (території): стратегія та програми розвитку, управління проектами (8,5%);
Методи аналізу, планування та прогнозування соціально-економічного розвитку регіону (території) (8,5%);
Визначення пріоритетів в управлінні соціально-економічним розвитком регіону (території) (8,4%).
4. Інформаційне забезпечення системи державного управління:
Діловий етикет та протокол на державній службі (13,7%);
Інформаційно-аналітичне забезпечення державної служби (13,3%).
5. Комунікативно-психологічні аспекти державного управління:
Психологія ділового спілкування (16,7%);
Психологія професійної діяльності державних службовців (11,7%).
Експерти вважають, що покращення діяльності державних службовців можливо з розробкою наступного науково-методичного забезпечення:
Механізми взаємодії МДА з територіальними підрозділами центральних органів влади, органами місцевого самоврядування (14,4%);
Методичні рекомендації з соціального забезпечення і соціального захисту населення (9,1%);
Методика застосування механізмів взаємодії МДА з громадськістю (8,9%) та ін.
Проведене дослідження виявило, що незважаючи на невиконання у 2006 році Херсонською областю плану вступу до ОРІДУ НАДУ при Президентові України, має місце бажання державних службовців навчатися в цьому інституті. Позитивно висловилися 54,6 % опитаних, з них 19,3% бажають зробити це найближчим часом, а 35,3% - пізніше.
Таким чином, аналіз результатів проведених досліджень упевнив у тому, що існують потреби вдосконалення діяльності місцевих державних адміністрацій Херсонської області, їх службовців. Для розробки інструментарію оцінювання ефективності доцільно застосувати проблемно-орієнтовний підхід. Найбільш придатними для визначення потреб вдосконалення можуть бути застосовані наступні групи факторів: організаційно-правові фактори; фактори, що визначають потреби вдосконалення професійної діяльності кадрового складу; фактори освітньо-наукового і комунікативно-психологічного забезпечення.
Систематичне оцінювання діяльності МДА, їх кадрового складу слід розглядати як невід’ємну складову науково-методичного супроводження реалізації регіональних програм з кадрової політики. Головним напрямком підвищення ефективності діяльності МДА, їх працівників слід вважати вдосконалення матеріального заохочення; перегляд ставлення службовців до виконання службових обов’язків; вдосконалення нормативно-правового забезпечення та комунікативно-психологічного клімату; розробку механізму щодо взаємодії МДА з іншими органами влади, що сумісно розміщені територіально.
Особливу увагу привертає потреба професійного усвідомлення службовцями призначення та компетенції МДА. У якості задоволення потреб з вдосконалення професійної діяльності доцільно розглядати адресне навчально-методичне забезпечення навчання з підвищення кваліфікації, а також розробку або вдосконалення науково-методичного державно-управлінського інструментарію.