Експертно-аналітичне супроводження реалізації регіональної кадрової політики

До більш вагомих чинників позитивного впливу експерти віднесли: перегляд ставлення державних службовців до виконання своїх обов’язків (24,2%) та вдосконалення нормативно-правового забезпечення (23,9%). Слід звернути увагу на те, що відносно велика група експертів (14,7%), не вбачає можливостей для істотного покращення діяльності МДА у найближчій перспективі. Цікаво, що найбільш високо оцінюють діяльність МДА підрозділи у справах неповнолітніх, які в даний час активно впроваджують нову державну політику у сфері захисту прав дітей із здійсненням відповідного моніторингу. Власну діяльність найбільше «цінять» фінансово-господарські підрозділи. В той час, як підрозділи будівництва, архітектури та містобудування найбільш низько оцінюють діяльність МДА. Їх середня оцінка за п’ятибальною шкалою складає 2, 89. Самооцінка власної роботи дорівнює 3.

В якості чинників ефективності професійно-діяльнісної групи розглядались знання службовців, що стосуються призначення та компетенції МДА, де вони працюють. У відповідях на ці питання має місце суттєва розбіжність. Окрім того, більше 7% респондентів вагаються з відповіддю та вважають, що призначення МДА полягає у забезпеченні свого власного існування.

Помітна частина державних службовців позитивно відповіла на заздалегідь внесені невірні питання щодо компетенції МДА відносно: «Зміни щодо державної мови» (3,8%), «Зміни щодо адміністративно-територіального устрою (15,0%) та «Зміни щодо державної символіки» (13,3%). Якщо взяти за основу аналізу максимальне значення невірного варіанту, то можна зробити висновок, що майже кожний сьомий працівник МДА має помилкове уявлення щодо її компетенції.

Наступна група факторів присвячена виявленню чинників, що безпосередньо впливають на ефективність діяльності державних службовців. За п’ятибальною шкалою найбільш вагомими чинниками експерти вважають: психологічний клімат в колективі (4,05), стосунки з безпосереднім керівником (3,94), оплату праці (3,92), справедливість оцінки результатів праці (3,83), відповідність особистого рівня знань, вмінь та навичок, змісту й складності їх діяльності (3,79), відповідність рівня знань, вмінь та навичок колег, змісту й складності їх діяльності (3,58).

Отримані оцінки підкреслили більш значну вагомість чинників комунікативно-психологічного характеру, навіть у порівнянні з оплатою праці державних службовців. Дійсно, більш поглиблене дослідження дозволило встановити, що в деяких підрозділах склалися складні взаємовідносини між працівниками, їх керівниками. Для усунення зазначеного недоліку пропонується провести виїзні заняття з теми: «Специфіка конфліктів в організації та особливості управління конфліктом в органах влади», «Психологія ділового спілкування», «Конфлікти в професійному середовищі державної служби і засоби їх регулювання» та ін. [3].

Подальші дослідження були пов’язані з виявленням впливу на діяльність державних службовців ступеню важливості та складності професійного володіння навичками та вміннями. У більшості своїй експерти більш високо оцінюють важливість володіння відповідними вміннями і навичками ніж складність їх виконання. При цьому вважають найбільш складним володіння такими навичками: визначати ступінь достовірності інформації, організовувати та контролювати масові заходи, мотивувати й заохочувати колег, підлеглих до виконання службових обов’язків, використовувати соціологічні методи збору, обробки і аналізу інформації, вислуховувати та враховувати думки інших. До найбільш вагомих потреб вдосконалення професійної діяльності відноситься: отримання, обробка і аналіз інформації, організація та контроль масових заходів.За результатами досліджень впливу чинників освітньо-наукового забезпечення на діяльність кадрового складу МДА встановлено, що підвищення кваліфікації позитивно сприяло просуванню по щаблям державної служби для 15,3% службовців. Навпаки, ті з опитаних, які не підвищили кваліфікацію, не просунулися службою. 53,3 % експертів відповіли, що навчання з підвищення кваліфікації позитивно вплинуло на ефективність їх роботи, 54,3% бажають підвищити свою кваліфікацію за короткотерміновими семінарами, за умови що їх тематика визначатиметься за участі державних службовців. Причому перевагу надають проведенню занять у формі дискусії з колегами, викладачами, науковцями та обласним керівництвом. Опитані службовці надали переваги заняттям за наступною тематикою [3]:

1. Державне управління:

Основи державної служби України: сучасний стан та перспективи розвитку (22,2%);

Актуальні аспекти взаємодії органів місцевої влади, територіальних підрозділів центральної влади і органів місцевого самоврядування (21,9%).

2. Управління органами державної влади: