Вплив адміністративно-територіальних перетворень на історичний розвиток поселень
Наслідком реформування адміністративно-територіального устрою зазвичай є зміна адміністративного статусу поселень. Функція адміністративно-територіального центру є важливим чинником соціально-економічного розвитку, тому її втрата зазвичай веде до суттєвого сповільнення розвитку поселення, або навіть до його занепаду. За сучасних реалій України, коли ще не подолано остаточно наслідки економічної кризи 90-х рр. ХХ ст. і, крім цього, триває демографічна криза, реалізація планів щодо укрупнення адміністративно-територіальних одиниць може мати негативний вплив на розвиток значної кількості поселень, викликати нерозуміння з боку населення, а врахування думки населення, як відомо, є одним з головних принципів здійснення реформування системи адміністративно-територіального устрою.
Зокрема, на Львівщині укрупнення адміністративно-територіальних районів може призвести до суттєвого сповільнення розвитку багатьох міст, як це вже було після проведення адміністративно-територіальної реформи в 50-60-х рр. ХХ ст. На наш погляд, можливо, доцільним є навпаки розгляд пропозицій щодо створення окремих нових районів з метою поліпшення розвитку деяких малих міст. Наприклад, на Львівщині науковцями та громадськістю неодноразово зазначалося про доцільність відновлення Рава-Руського району. Доцільним є також підвищення адміністративного статусу окремих прикордонних поселень (наприклад, с. Шегині Мостиського району).Надалі перспективним напрямком дослідження є з’ясування впливу адміністративно-територіальних змін на розвиток міських поселень в інших регіонах України, крім Львівської області, виявлення причин депресивності окремих міських поселень і вироблення пропозицій щодо доцільності підвищення їх адміністративного статусу.
Література:
1.Крикун М. Г. Поширення польського адміністративно-територіального устрою на українських землях // Проблеми слов’янознавства. – 1990. – Вип. 42. – С. 24–39.
2.Крип’якевич І. Адміністративний поділ України 1648–1654 рр. // Історичні джерела та їх використання. – К., 1966. – С. 123–127.
3.Дністрянський М. С. Кордони України. Територіально-адміністративний устрій. – Львів: Світ, 1992. – 144 c.
4.Стасів І. І. Облаштування територіально-адміністративного устрою ЗУНР // Ефективність державного управління. Зб. наук. пр. / За ред. А. О. Чемериса. – Вип. 9. – Львів: ЛРІДУ НАДУ, 2005. – С. 195–202.
5.Адміністративно-територіальний устрій України. Історія та сучасність / За ред. В. Г. Яцуби. – К., Секретаріат КМУ, 2002. – 270 с.
6.Курус М. С. Формування адміністративно-територіального устрою на території Львівської області в 1944–1965 рр. // Ефективність державного управління. Зб. наук. пр. / За ред. А. О. Чемериса. – Вип. 9. – Львів: ЛРІДУ НАДУ, 2005. – С. 149–157.
7.Курус М. С. Формування адміністративно-територіального устрою у Львівській області в період радянського та німецького режимів (1939–1944 рр.) // Ефективність державного управління. Зб. наук. пр. / За ред. А. О. Чемериса. – Вип. 9. – Львів: ЛРІДУ НАДУ, 2005. – С. 207–213.
8.Horn M. Zaludnienie województwa Bełskiego w 1630 roku // Rocznik dziejów społecznych i gospodarczych (RDSG). – 1959. – T. 21. – S. 34–47.
9.Мазурок О. С. Города западноукраинских земель эпохи империализма (социально-экономический аспект). – Львов: Свит, 1990. – 156 с.
10.Чисельність, загальна характеристика та територіальне розміщення населення Львівської області: Підсумки Всеукраїнського перепису населення 2001 р. (Частина 1). – Львів, 2003. – 84 с.
11.Кубійович В. Етнічні групи Південно-Західної України (Галичини) на 1.1.1939. Національна статистика Галичини. – Весбаден, 1983.
12.Основні підсумки Всесоюзного перепису населення 1959 року по Українській РСР: Статист. зб. – К., 1961. – 87 с.
13.СССР. Административно-териториальное деление союзных республик: Известия Верховного Совета депутатов трудящихся СССР. – 1954. – С. 210–211.