Вплив адміністративно-територіальних перетворень на історичний розвиток поселень

Поступове зниження адміністративного статусу стало також одним з головних чинників занепаду іншого відомого давньоукраїнського міста – Белз. Найдавніше літописне місто на території сучасної Львівської області, Белз, спочатку був центром окремого удільного князівства, згодом – воєводства у складі Польщі. Після переходу Галичини до складу Австрії Белз був центром окремого повіту, так само як і в міжвоєнний період. У радянський період – деякий час центром Забузького району Львівської області. Нині функцій адміністративного центру Белз не виконує. У першій половині ХVІІ ст. Белз як центр окремого воєводства у складі Речі Посполитої налічував близько 2,7 тис. жителів [8]. За кількістю жителів в межах території сучасної Львівської області він, крім Львова (понад 20 тис.), поступався лише декільком найбільшим торговим центрам: Броди (5 тис.), Самбір (4,5 тис.), Городок (3 тис.). У 1910 р. населення Белзу налічувало 6017, осіб і він зберігав функцію доволі важливого торгово-ремісничого міста на півночі Галичини [9]. У 2001 р. кількість жителів міста становила 2478 осіб [10], що є меншим, ніж 400 років перед тим. Місто впродовж багатьох десятиріч перебуває у стані економічного та соціального занепаду.

Не менш показовим, ніж адміністративно-територіальні перетворення, є безпосередньо зміна кордонів (меж), особливо державних. Зміни кордонів після другої світової війни, зокрема встановлення нового західного кордону СРСР, який до того ж в період існування авторитарної влади виконував бар’єрну функцію, стала однією з головних причин занепаду багатьох міських поселень, що розміщені безпосередньо поблизу державного кордону з Польщею. Особливо на розвиток деяких поселень вплинуло те, що вони виявилися відрізаними від Перемишля, важливого міжрайонного центру, який опинився на території Польщі, з іншого боку державного кордону. Стосується це передусім таких міст і селищ міського типу (смт), як Краковець, Хирів, Угнів, Рава-Руська, Добромиль, Нижанковичі та деяких інших.

Серед усіх прикордонних міських поселень у повоєнний період розвивалися лише Мостиська та Яворів, тобто ті міста, які були центрами адміністративних районів. Натомість у більшості прикордонних містах та селищах міського типу кількість населення впродовж 1939-2001 рр. зменшилася (табл. 1).

Таблиця 1

Демографічний розвиток прикордонних міських поселень

Львівської області

НазваСтатусНаселення

1939 р.2006 р.1939 р.1959 р.2001 р.2001 р. до

1939 р., %

Белзмістомісто52002221247847,65

Добромильмістомісто60004998489081,50

Краковецьмістосмт18405225115662,83

Мостиськамісто *місто *500042959044180,88

Немирівмістосмт32502030190058,46

Нижанковичімістосмт187024471879100,48

Рава-Руськамісто *місто12 0006544815967,99

Стара Сільмістосмт117027481221104,36

Угнівмістомісто3900157299925,62