Інформаційно-аналітичне забезпечення прийняття управлінських рішень щодо збереження та відтворення трудових ресурсів на місцевому рівні

- диспропорція в статевому складі населення, незалежно від причин, що її обумовлюють – особливості розвитку виробничих відносин, міграційні процеси, наслідки воєн;

- зайнятість певної частини жінок у виробництві з небезпечними та шкідливими умовами праці;

- незадовільний стан репродуктивного здоров’я жінок;

- економічна ситуація в суспільстві [12].

Не потребує доказів твердження, що рівень смертності, тривалість життя, а також, певною мірою, народжуваність залежать від стану здоров’я людей. Саме тому здоров’я населення є одним з найголовніших чинників, який впливає на кількість та якість трудового ресурсу, його потенціал. Здоров’я становить базову складову людського капіталу [5] і є найважливішим елементом національного багатства, необхідною умовою ефективності продуктивних сил суспільства, сучасного розвитку нації. [8].

Об’єктивно здоров’я надає можливість особистості повноцінно проявляти свої фізичні, психічні та соціальні якості і тому абсолютно необхідне для формування вільної, різнобічно розвинутої особистості та створює реальні передумови для задоволення індивідуальних, колективних і громадських матеріальних та духовних потреб і, перш за все, потреби повноцінно працювати.

Існує багато дефініцій поняття «здоров’я». З точки зору збереження та відновлення трудових ресурсів досить доречне визначення здоров’я дає академік В. П. Казначеєв: «Здоров’я – це процес збереження та розвитку біологічних, психологічних функцій, оптимальної працездатності та соціальної активності людини при максимальній тривалості життя» [12]. Втрата здатності повноцінно виконувати трудові функції є головним наслідком втрати людиною здоров’я.Незадовільний стан здоров’я населення, особливо його працездатних контингентів, входить у число специфічних обмежувачів економічного зростання. Захворювання є основною причиною смерті, тимчасової та стійкої втрати працездатності, що призводить до значних економічних збитків суспільства, чим й обумовлене велике соціально-економічне значення охорони громадського здоров’я.

За оцінками фахівців, у Росії, станом на кінець 2004 року, втрати ресурсів здоров’я працездатного населення склали величину, що відповідає 43 % ВВП. Економічні втрати країни тільки через передчасну смертність населення в період трудової активності досягли за останнє десятиліття 1,5 трл. доларів. [13].

Особлива роль у зменшенні трудового потенціалу належить професійній захворюваності. За даними Російської академії медичних наук, за останнє десятиліття у Росії зареєстровано понад 120 тис. хворих з вперше встановленим діагнозом профзахворювання. Відзначається стійка тенденція до зростання професійної захворюваності серед працюючих жінок, у першу чергу дітородного віку, на яких припадає до чверті всіх виявлених профзахворювань.

До 98,5 % хвороб від загального числа профзахворювань є хронічними, що створює обмеження професійної придатності і працездатності. Тяжким наслідком захворюваності працездатного населення є інвалідизація. На відміну від захворюваності з тимчасовою втратою працездатності, інвалідність характеризується повною або частковою неможливістю продовжувати професійну діяльність за станом здоров’я. Результатом цих процесів є постійне зростання тягаря економічних витрат суспільства на компенсаційні виплати, пов’язані з погіршенням здоров’я осіб працездатного віку.

Наведені дані достатньою мірою корелюють з медико-демографічною ситуацією, яка склалась в нашій державі, тому збереження існуючого у країні рівня смертності та захворюваності працездатного населення може у досить короткий термін привести до значного дефіциту трудових ресурсів.

Звісно, що здоров’я населення залежить від соціального й економічного добробуту, рівня зайнятості, особистих доходів та інших чинників. Важливу роль у забезпеченні здоров’я відіграють здоровий спосіб життя, збалансоване й адекватне харчування, належні умови буття, стан оточуючого середовища, спадкоємність, а також організація ефективної медичної допомоги населенню [8].

Розглядаючи здоров’я населення з точки зору трудового потенціалу, важливо окремо зважати на умови праці. За даними Російської академії медичних наук, від 20 до 40 % трудових втрат внаслідок хвороб прямо або побічно пов’язані з незадовільними умовами праці.