Інформаційно-аналітичне забезпечення прийняття управлінських рішень щодо збереження та відтворення трудових ресурсів на місцевому рівні

Аналіз демографічних показників природного руху населення в Україні свідчить про існуючу небезпеку щодо збереження та відтворення населення у цілому й трудових ресурсів зокрема.

У якості типового прикладу демографічних процесів, які відбуваються в країні, може бути використана ситуація в Одеській області, де негативні тенденції відтворення населення є наслідком низького рівня народжуваності та високого рівня смертності.

Коефіцієнт народжуваності за 2006 рік по Одеській області становив 10,5 проміле на 1 тис. осіб і був у 1,6 рази меншим, ніж коефіцієнт смертності (16,3 проміле).На 1 січня 2007 року загальна чисельність жителів Одеської області становила 2395,5 тис. осіб, упродовж 2006 року їх кількість зменшилась на 6,8 тис. осіб або на 0,3 відсотка. При цьому чисельність міського населення зменшилась на 2,4 тис. осіб (0,1 відсотка), сільського – на 4,4 тис. осіб (0,5 відсотка). Коефіцієнт природного скорочення в цілому по області на початок 2007 року становив 5,8 на 1 тис. осіб, а в деяких районах – значно більше, зокрема в Ананьївському – 13,3 проміле, Котовському – 12,6 проміле, Балтському – 11,5 проміле, Ширяївському – 10,3 проміле, Миколаївському – 9,4 проміле, Любашовському – 9,1 проміле, Арцизському – 9,0 проміле, Саранському – 8,2 проміле.

Серед демографічних показників найбільш важливими для розуміння демографічних процесів є вікові показники смертності, зокрема смертність немовлят та смертність у працездатному віці. Саме рівень смертності у цих вікових групах зумовлює рівень відтворення населення, визначає середню очікувану тривалості життя і, таким чином, у комплексі впливає на кількість трудових ресурсів окремих територій й країни у цілому.

В зв’язку з тим, що показник середньої очікуваної тривалості життя значною мірою залежить від рівня смертності серед дітей, молоді та осіб працездатного віку, він має більш практичне значення, ніж загальний рівень смертності, на який значно впливає висока частота та питома вага смертності населення непрацездатного віку.

Що стосується рівня смертності населення працездатного віку в Україні, то протягом багатьох років він залишається катастрофічно високим. Так, у 2003 р. цей показник складав 619,7 на 100 тис. нас., що у 2–4 рази вище порівняно з європейськими країнами. Особливістю смертності у працездатному віці є так звана «надсмертність» чоловіків: у 2003 р. показник смертності чоловіків в працездатному віці від усіх причин у 3,6 рази перевищував смертність жінок, що є надзвичайно загрозливим як для сфери промислового виробництва, так і для відтворення нації. Ця ситуація зберігається і сьогодні. Незворотні втрати життя чоловіків у репродуктивному віці, який практично збігається з працездатним, деформують статеві співвідношення у суспільстві, обумовлюють значну кількість одиноких жінок, неповних сімей та дітей-сиріт. За прогнозними розрахунками, смертність працездатного населення за умови всіх незмінних чинників буде збільшуватися як за рахунок змін у статево-віковій структурі, так і в зв’язку з поширенням факторів ризику [9].

- Негативний показник природного приросту населення як в Одеській області так, і у державі в цілому є сукупним результатом:

- вкрай низької народжуваності;

- високого рівня смертності населення;

- природного спаду і депопуляції (абсолютне зменшення чисельності) населення;

- високого рівня надсмертності чоловіків у працездатному віці;

- відносно низької тривалості життя населення (щодо розвинених країн) і дуже великою її різницею у жінок і чоловіків;

- старіння населення і трудових ресурсів.

Серед чинників, що впливають на народжуваність, є:

- зменшення числа шлюбів і збільшення числа розлучень;

- активне залучення жінок до суспільного життя;