Проблеми унормування правового статусу закордонного українця
Особа, котра виявила бажання набути статус закордонного українця, подає письмову заяву встановленого зразка (за формою затвердженою Кабінетом Міністрів України): на території України – до Міністерства закордонних справ України, а за кордоном – до дипломатичних установ України. До заяви додаються паспортний документ або документ, що його замінює; документи чи свідчення громадян України, закордонних українців чи громадських організацій закордонних українців, які підтверджують українське етнічне походження або походження з України. До цих документів може бути додано характеристику–клопотання громадської організації української діаспори, членом якої є заявник.
Рішення про надання, відмову у наданні або припинення статусу закордонного українця приймає спеціально створена при Кабінеті Міністрів України Національна комісія з питань закордонних українців у термін до 90 днів з дня реєстрації заяви в Комісії. До складу Національної комісії входять представники центральних органів виконавчої влади, народні депутати України (за згодою), представники Адміністрації Президента України, а також громадських організацій, які опікуються питаннями закордонних українців, з правом дорадчого голосу.
У разі позитивного рішення щодо надання статусу закордонного українця Національна комісія особисто, через Міністерство закордонних справ України або дипломатичні установи України за кордоном видає особі посвідчення встановленого зразка. До посвідчення разом з фотокарткою українською мовою вносяться такі дані:
1) прізвище та ім’я чи імена;
2) дата та місце народження;
3) громадянство чи наявність статусу особи без громадянства;
4) країна постійного проживання.
Інші дані вносити заборонено.
Посвідчення закордонного українця видається на 10 років з подальшою його перереєстрацією. За виготовлення посвідчення чи його дублікату (у разі втрати) стягується плата, розмір якої встановлює Кабінет Міністрів України.
У разі відмови у наданні статусу закордонного українця особі видається копія відповідного рішення Національної комісії. Після усунення причин відмови за заявником залишається право повторного звернення. Підставою для відмови у наданні статусу закордонного українця є:
• дії, вчинені особою, які суперечать інтересам національної безпеки України;
• порушення інших вимог щодо подання необхідних документів. Крім того, статус закордонного українця може бути припинено. Це відбувається в таких випадках:
- у разі подання особою відповідної заяви;
- у разі набуття закордонним українцем громадянства України;
- якщо цього статусу було набуто внаслідок подання свідомо неправдивих даних або підроблених документів;
- якщо протягом шести місяців особа не повідомила МЗС України або дипломатичну установу України за кордоном про зміну прізвища, імені, громадянства або місця проживання;
- якщо особа вчинила дії, що є підставою для відмови у наданні статусу закордонного українця.