Правові механізми державного регулювання розвитку меценатства

- профілактичної роботи, пов’язаної з переборенням наслідків стихійного лиха, екологічних, промислових чи інших катастроф і запобіганням нещасним випадкам;

- сприяння зміцненню миру, дружби і злагоди між народами, запобігання соціальним, національним, релігійним конфліктам;

- сприянню підвищення престижу і ролі сім’ї в суспільстві;

- сприяння діяльності у сфері освіти, науки, культури мистецтва, просвіті і духовному розвитку особистості [21, с. 1].

Висновки. Для удосконалення правових механізмів державного регулювання благодійності та меценатства доцільне прийняття окремого законопроекту, що регулює правовідносини у сфері меценатської діяльності.

Верховній Раді України, виконавчій владі України пропонується для поліпшення законодавчого врегулювання та стимулювання меценатства внести зміни до проекту Закону України “Про меценатство” і додати наступне:

- у ст. 1 “Визначення термінів і понять” проекту Закону України “Про меценатство”. Меценатство - це є благодійність, благодійна діяльність у духовній сфері (у сфері освіти, просвітництва, науки, культури, мистецтва, духовного розвитку);

- у ст. 4 “Мета і основні напрями меценатства” - додати окремий напрям, який трактується так: “меценатська діяльність здійснюється з метою сприяння діяльності у сфері освіти, науки, культури, мистецтва, просвіті і духовному розвитку особистості”.

Таким чином, меценатство в Україні мусить здійснюватися з метою надання допомоги у сфері мистецтва, науки, культури, освіти, просвіти для збереження, примноження і поширення духовних цінностей у суспільстві, сприяння розвитку творчих і духовних основ особистості.

Подальшими напрямами дослідження є порівняльний аналіз сучасних механізмів державного регулювання благодійності та меценатства з дореволюційним періодом та механізмів державного регулювання проблеми у країнах Центральної та Східної Європи. Використання вказаних механізмів регулювання благодійності і меценатства та вивчення зарубіжного досвіду, що певною мірою сприятиме пошуку ефективних підходів, моделей, методів суспільного розвитку, з’ясування ролі науки, освіти та виховання для будівництва суспільства нового типу - відкритого інноваційного суспільства.

Список використаних джерел

1. Ковалинський В. Меценати Києва. - К.: Кий, 1998. - 528 с.

2. Центральний державний історичний архів України у м. Києві (далі ЦДІАК). - Ф. 442. Канцелярия Киевского, Подольского, Волынского генерал-губернатора, оп. 181, спр. 664. - Дело по ходотайству Киевского благотворительного общества об оставшихся в его ведении и распоряжении кружечного сбора в пользу бедных и убогих, ноябрь 1862. - 17 л.

3. Київський обласний архів. - Ф. 2. Канцелярія Київського, Подільського, Волинського генерал-губернатора, оп. 51, спр. 28. - Дело канцелярии Киевского губернатора о предоставлении в Министерство внутренних дел народного просвещения отчетов расходов обществ. - 71 л.

4. Київський обласний архів. - Ф. 2. Канцелярія Київського, Подільського, Волинського генерал-губернатора, оп. 26, спр. 52. - Дело канцелярии Киевского губернатора о предоставлении в Министерство внутренних дел и Народного просвещения отчетов расходов обществ. - 77 л.

5. Доброчинна діяльність і меценатство в Україні. Вип. І / Упоряд. В.Болгов. - К.: Київська правда, 2003. - 73 с.

6. Колосова Н.А. Соціокультурні чинники благодійництва й меценатства у Росії на тлі українських реалій // Питання культурології. - 2003. - Вип. 19. - С. 41-50.

7. Кредисов В. Меценати освіти: Бесіда з головою правління Всеукраїнського об’єднання підприємців “Нова формація” // Педагогіка толерантності. - 2002. - № 2. - С. 111-117.