Правові механізми державного регулювання розвитку меценатства

Законодавство про меценатство дозволить створити механізми забезпечення ресурсами розвитку соціогуманітарної сфери, передбачити пільги меценатам та прагматичні чинники меценатства.

У пояснювальній записці до проекту Закону України “Про внесення змін до деяких законів України щодо благодійної діяльності” народними депутатами України М.В.Косівим та С.Г.Кіроянцем вказується, що “на теперішній час благодійна діяльність виконує важливі суспільні функції в Україні, в першу чергу - у сфері соціального захисту населення. У цьому контексті держава має всіляко їй сприяти”.

Названі депутати надали низку своїх пропозиції. Зокрема, збільшити з 5 до 10% максимальну суму оподаткованого прибутку, яку підприємствам дозволяється направляти на благодійну діяльність, і до 20%, якщо це підприємство було створене благодійною організацією [18, с. 1].

Ми підтримуємо пропозицію щодо оподаткування прибутку. Але прослідкуємо, чи не існує правова колізія щодо напрямів благодійності.

Оглядаючись в недалеке минуле діяльності Верховної Ради IV скликання, слід відзначити, що в проекті закону “Про меценатство”, поданого народним депутатом України М.Г.Баграєвим, зазначається, що предметом регулювання даного закону є правове регулювання участі осіб, що займаються меценатською діяльністю в процесі збереження і розвитку культурної спадщини [19, с. 1]. Таким чином, проект Закону “Про меценатство”, який вносився депутатом М.Г.Баграєвим, обмежував поле діяльності меценатів лише за напрямом розвитку культури, мистецтва й історії України. Хоча відрадно те, що в цьому законопроекті вказувалося, що меценатом міг бути пожертвувач лише великої частки допомоги. Але у суспільстві немає розуміння термінів меценат і що таке меценатство.

Крім того, М.Г.Баграєв вказує, що необхідність прийняття Закону обумовлюється реальним станом розвитку культури та мистецтв, необхідністю створення належних умов для поступального розвитку культури української нації та культур національних меншин, збереження, відтворення та охорони культурно-історичного середовища, естетичного виховання дітей і юнацтва, проведення фундаментальних досліджень у сферах мистецтва, теорії та історії культури України. Як бачимо, інші напрями меценатства упускаються.

У проекті Закону зазначалося, що меценатство відрізняється від благодійної діяльності соціальними та культурними цілями. Мотиви благодійництва пов’язані, насамперед, зі співчуттям і милосердям, мотиви меценатства - із соціальною взаємодопомогою і протекціонізмом. Мовляв, цілі благодійництва - забезпечення соціального благополуччя у суспільстві, цілі меценатства - збереження і розвиток культурного надбання [19, с. 10]. У науці державного управління назріває необхідність розробки нового словника з управління суспільним розвитком, зумовлена потребою внесення коректив до термінології з благодійності та меценатства.

Комітет з питань фінансів і банківської діяльності готував до розгляду Проект закону “Про меценатство”. Завдання цього законопроекту полягало у встановленні дієвих правових механізмів, що стимулюють людей вкладати кошти у збереження і розвиток національного культурного надбання; у забезпеченні правових умов діяльності меценатів і меценатських організацій; у створенні умов державної підтримки меценатства в Україні.

Так, у пояснювальній записці до проекту Закону України “Про меценатство” обгрунтовується необхідність прийняття цього Закону України.

Необхідність прийняття Закону зумовлена важливістю меценатської діяльності для розвитку культури, мистецтва, освіти і науки, а також недостатньою розвиненістю меценатства в Україні [20, с. 1]. Крім того, специфіка, предмет меценатства та окремі напрями не відображені у Законі України “Про благодійництво та благодійні організації”.Зокрема, в Україні виникає правова колізія, бо модельний закон “Про меценатство і благодійну діяльність”, прийнятий на десятому пленарному засіданні Міжпарламентської Асамблеї держав - учасниць СНД (постанова № 10-8 від 6 грудня 1997 р.), рекомендує національним парламентам країн СНД у ст. 2, зокрема, такі напрями меценатства і благодійної діяльності.

1. Меценатство здійснюється з метою надання допомоги у сфері мистецтва, науки, культури, освіти, просвіти для збереження, примноження і поширення духовних цінностей у суспільстві, сприяння розвитку творчих і духовних основ особистості.

2. Благодійна діяльність здійснюється в напрямах: