Оцінка рівня державної підтримки аграрного сектора за допомогою конвенційних методів
Разом з тим система державних субсидій сільського господарства України потребує вдосконалення за обсягами і напрямами підтримки. Так, у міру зростання економіки і відповідно можливостей державного бюджету зростуть можливості підтримки заходів “зеленої скриньки”.
Саме заходам, спрямованим на розвиток сільської місцевості, буде надаватись перевага, а заходи підтримки виробників, що входять до “жовтої скриньки” обмежуватимуться.
Серед стратегічних напрямів розвитку сільського господарства України, згідно з концепцією Міністерства аграрної політики, є фінансування програм “зеленої скриньки”, а саме:
• розвиток рекламних та інших маркетингових послуг; інформаційне забезпечення всіх учасників ринку кон’юнктурною інформацією, створення системи сільськогосподарської дорадчої служби (потреба до 2010 року – 200 млн грн);
• реформування системи аграрної науки з метою підвищення ефективності наукових досліджень і запровадження їх у практику виробництва (потреба – 500 млн грн);
• розробка програми соціального розвитку села в напрямі розвитку інфраструктури невиробничого призначення на селі (потреба – 1 млрд грн);
• прийняття програми створення нових робочих місць, працевлаштування та перекваліфікації; розробка програми підвищення рівня загальної і профільної освіти в сільській місцевості (потреба – 500 млн грн);
• екологізація виробництва сільськогосподарської продукції, забезпечення екологічної безпеки землекористування, охорона навколишнього середовища (потреба – 150 млн грн) ;
• виплати за регіональними програмами надання допомоги (потреба – 50 млн грн);
• інші (потреба –300 млн грн.).
Загалом потреба до 2010 р. – 2,7 млрд грн, що в 1,4 раза більше рівня 1994-1996 рр., що беруться за базовий період [2].
Однак сьогодні Україна у свої переговорах із СОТ наполягає на отриманні права надавати підтримку з “жовтої скриньки” вище мінімального рівня “de minimis”.
Відповідно до проведених розрахунків Міністерством аграрної політики, потреба коштів Державного бюджету для підтримки сільського господарства України становить близько 9 млрд грн. Але Україна у переговорному процесі із СОТ відстоює сукупний вимір підтримки на рівні 7 млрд грн. До того ж, якщо проаналізувати відносні показники підтримки, то побачимо, що в Україні вони значно менші, ніж існують сьогодні у країнах ОЕСР. Так, за даними цієї організації [4], у середньому по ОЕСР підтримка виробника становить 32% від обсягу виробництва продукції у вартісному вираженні, а у ЕС – 37%. Тоді як в Україні – не більше 10 %.
Зрозуміло, що подальша трансформація механізму підтримки сільського господарства залежатиме від зобов’язань України, які будуть взяті при вступі до СОТ. Але вже сьогодні з метою ринкової трансформації державної підтримки аграрного сектора, треба включати такі заходи, які відповідають основним критеріям COT і входять до “зеленої скриньки”, а саме:
• створення та використання для продовольчої безпеки і стабільності ринку резервів сільськогосподарської продукції, закупівля і продаж якої мають здійснюватися прозоро, за поточними ринковими цінами;
• підтримку купівельної спроможності населення з низькими доходами шляхом надання прозорих і адресних субсидій тощо;
• прямі виплати (грошові та натуральні) виробникам сільськогосподарської продукції;