Методологія узагальненої оцінки стану реалізації національних інтересів країни

Базові компоненти процедури оцінки стану реалізації

національних інтересів

На наш погляд, узагальнена системна оцінка НІ країни повинна базуватись на ідеях стратегічного управління і включати такі процедури:

1) опис набору сценаріїв розвитку країни;

2) визначення змісту НІ;

3) експертна оцінка існуючого рівня реалізації НІ;

4) оцінка актуальності і пріоритетності реалізації НІ;

5) прогноз реалізації НІ;

6) визначення шляхів, ресурсів, формування сценаріїв забезпечення реалізації НІ і попередження/подолання загроз реалізації НІ;

7) вибір сценарію реалізації НІ.

При змістовній оцінці суспільно-політичного процесу варто відмовитися від опису сьогочасних політичних інтересів і ситуації, щоб сконцентрувати зусилля на викладенні основних принципів і на їх систематичному наслідуванні. Щоб відповідати елементарному рівню теоретичного знання оцінювання повинне спиратися на сценарний підхід, тобто на припущення про те, що події можуть бути описані за допомогою визначення: 1) ситуації, 2) соціоекономічного і економічного простору існування і розвитку ситуації у часі, 3) дієвих сил (акторів), 4) їх інтересів, намірів і цілей, які визначають очікувані результати, 5) дій основних акторів, 6) можливих результатів і наслідків, які стосуються всіх інших суспільно-політичних акторів. При цьому події повинні/можуть описуватися на глобальному, регіональному і субрегіональному (державному) рівнях. З формальної точки зору подібний сценарій складається (моделюється) за допомогою набору характеристичних шкал і параметрів. Кожний сценарій характеризується певним набором шкал і значень за відповідними шкалами.

На рівні практичного втілення серед вірогідних сценаріїв варто відокремити наступні: найбільш несприятливий, найбільш сприятливий, найбільш вірогідний. Найбільш несприятливий сценарій може використовуватися для визначення загроз національним інтересам країни. Його здійснення може бути маловірогідним, якщо суспільство здатне усвідомити ці загрози і вжити відповідних заходів задля запобігання розвитку подій за найгіршим сценарієм. Найкращий (найбільш сприятливий) сценарій може слугувати для залучення уваги суспільства до можливостей суспільного розвитку і для мобілізації зусиль, завдяки чому вірогідність екстремальних сценаріїв може змінитися. Все це робить актуальним вивчення ресурсних і мобілізаційних можливостей суспільства і держави.

Формування сценаріїв розвитку країни може використовуватися як інструмент визначення змісту, тобто переліку НІ країни. Формулювання НІ та їх індикаторів мають базуватися на природному тезаурусі управлінського персоналу країни. Це є вихідною умовою адекватного розуміння їх змісту при проведенні оціночних досліджень, а тому і надійності вихідних даних та природності переходу на третій рівень оцінки НІ. На основі переліку НІ формується змістовна структура НІ.

Опис сценарію/сценаріїв розвитку країни також необхідний для інтерпретування актуального стану реалізації НІ і формування реалістичного сценарію забезпечення реалізації НІ в майбутньому.

За допомогою цілеспрямованого добору експертів можливо проводити когнітивне моделювання різних варіантів сценаріїв розвитку, спираючись на ціннісні орієнтації акторів, рівень їх намагань і впливу. Аналіз сприймання стану реалізації та актуальності НІ представниками соціальних суб’єктів, які представляють основні конфліктні структури суспільства і центри сили, буде відображати конфліктний сценарій розвитку країни. Оцінювання, яке буде проводитись за участі експертів-спеціалістів у кожній із сфер НІ, надасть більш нейтральну характеристику стану реалізації НІ. Врахування наближення експертів до різних рівнів і центрів влади/впливу буде відображати потенціал або можливість реалізації певних сценаріїв.У зв’язку із багатопараметричністю НІ експертну оцінку стану їх реалізації варто проводити за допомогою багаторівневої системи індикаторів з використанням каскадної процедури вимірювання. Перший рівень надає узагальнену цілісну оцінку стану реалізації НІ. На другому рівні проводиться деталізована експертна оцінка сфер та індикаторів НІ за допомогою комплексу шкал суб’єктивної оцінки з врахуванням рівня знань експертами предметних галузей. При переході на другий рівень реконструкції структури НІ істотно збільшується кількість показників завдяки деталізації опису НІ. Це призводить до громіздкості оціночних процедур. Подолання цієї складності можливе завдяки застосуванню каскадної процедури, коли експерти оцінюють тільки ті сфери і блоки НІ, в яких вони вважають себе фахівцями.