Методологія узагальненої оцінки стану реалізації національних інтересів країни

У свiтовiй полiтичнiй науці i практиці термін “нацiональнi iнтереси” (НІ) не має однозначного визначення. Згідно із сучасними демократичними стандартами при розбудові незалежної країни треба виходити з того принципового становища, що НІ не обмежуються інтересами людей однієї певної нацiональностi чи етнiчної групи. Нацiональнi iнтереси - це цiлiсний комплекс взаємопов’язаних iнтересiв громадянина, суспiльства та держави. Тобто це загальна система iнтересiв нацiї (народу) як спiльноти людей, що є громадянами однiєї держави [6; 11]. При цьому державнi iнтереси, на вiдмiну вiд прiоритетiв часiв Радянського Союзу, є лише однiєю зі складових системи НІ. Поняття НІ за своїм змiстом значно ширше. По-перше, тому, що, крiм iнтересiв держави, вони включають iнтереси громадян цiєї держави та iнтереси суспiльства, в якому вони живуть i яке складають. По-друге, НІ країни не можна звести до простої суми iнтересiв держави, суспільства i кожного окремого громадянина. Це - органічний взаємозв’язок, система життєво важливих iнтересiв людини, суспiльства i держави, в якому саме інтереси людини мають посідати пріоритетне місце. Г.П.Ситник визначає національний інтерес як усвідомлену суспільством, виражену елітою і затверджену законодавством життєво необхідну/важливу потребу всіх (більшості - В.С.) членів суспільства. НІ представляють загальні інтереси всіх членів суспільства, які реалізуються (повинні реалізуватися - В.С.) через систему державного управління країни [14].

За своєю функцією у державному управлінні НІ розглядаються як цілі державного розвитку при розробці його сценаріїв і в процесі стратегічного планування. При оцінці результативності державного управління стан реалізації НІ виступає у функції оціночних параметрів так само, як і при визначенні загроз національній безпеці [12]. Останнім часом термін національні інтереси широко використовується у внутріполітичному дискурсі України [1; 4; 5].

Отже, поняття нацiональних iнтересiв є багатомiрним і багатофункціональним. Тому для забезпечення гармонiйного розвитку країни необхiдно чiтко усвiдомлювати економiчнi, соцiальнi, екологiчнi, внутрiшньополiтичнi, мiжнароднi та iншi аспекти нацiональних iнтересiв цiєї країни, їх органiчний взаємозв’язок та узагальнену оцінку у кожнiй конкретнiй ситуацiї.

Першочерговим завданням сьогодення є дослідження у зв’язку з НІ України механiзмiв самозбереження країни, людини, суспільства i держави, комплексний аналiз умов стабiльного i безпечного розвитку економiчних, полiтичних, соцiальних, екологiчних, демографічних, iнтелектуально-культурних iнтересiв країни. Вкрай необхiдною є потреба науково обгрунтованої оцiнки наявних економiчних, полiтичних, соцiальних, державних можливостей i потреб, визначення прiоритетних напрямiв реалiзацiї нацiональних iнтересiв України.

Слiд особливо вiдзначити, що поруч із проблемою побудови системи нацiональних iнтересiв постає не менш складна проблема актуалiзацiї (пiдтримки) цiєї концептуальної моделi та послідовного вимірювання (моніторингу) стану реалізації НІ та їх пріоритетів. Наприкінці XX - початку XXI ст. в Україні спостерігається друга хвиля усвідомлення завдання визначення і оцінювання НІ, на що вказує їх активне обговорення у роботах В.Богдановича, О.Власюк, А.Гальчинського, А.Гончаренко, В.Горбуліна, Г.Пастернак-Таранущенко, І.Романова, В.Саламатова, Г.Ситника [2; 3; 7; 10; 12; 14]. Група авторів, до якої можливо віднести роботи В.Горбуліна, А.Гальчинського зі співавторами, Г.Ситника, надають суто якісну оцінку стану національної безпеки України без обговорення методики її здійснення, розглядають загальні сценарії розвитку ситуації і приходять до висновку про нагальну необхідність усвідомлення власних НІ України у загальносвітовому контексті, визначення стратегічних пріоритетів та пошук найбільш ефективних шляхів і засобів надійного захисту НІ [4; 5; 14]. Дослідницька група О.Власюка застосовує аналіз ієрархій експертних оцінок стратегічних напрямів та заходів щодо реалізації економічної політики [2; 3]. В роботах Г.Пастернак-Таранущенко запропоноване визначення критеріальних оцінок за певними параметрами національної безпеки, які можливо співвіднести з проблематикою НІ [9]. Дослідження НІ України, які проводяться в Таврійському університеті під керівництвом професора Р.Зіммермана, виводять проблему НІ України в публічну сферу, залучаючи до визначення пріоритетів внутрішньої і зовнішньої політики представників різних зацікавлених сторін [8]. При цьому, поки що, не опублікована саме методологія визначення пріоритетів серед переліку НІ і не розглядається саме стан їх реалізації.Однак складається враження, що кожний із перерахованих методичних напрямів дослідження НІ України існують окремо один від одного. На сьогодні ще не існує загальновизнаної методики оцінювання НІ України, і, можливе саме тому, дискусії навколо НІ України в основному мають ідеолого-політичний і методологічний характер. Мабуть система державного управління України ще не готова працювати з чітко визначеною системою НІ країни? Разом з тим така ситуація надає ще один шанс вітчизняній науковій спільноті підготуватися до надання певної відповіді на критичне завдання застосування концепції НІ країни у практиці державного управління.

Метою даної статті є опис квазіфункціональної моделі національних інтересів країни як етап розробки загальної процедури оцінки стану НІ, яка дасть змогу об’єднати в єдину систему різні підходи щодо застосування результатів оціночних досліджень у державному управлінні, а також представлення частини емпіричних результатів, отриманих на основі запропонованої моделі.