Методологічний аналіз шляхів оптимізації механізмів залучення молоді до державного управління в Україні
Подібний стан справ виник не в останню чергу внаслідок патерналістського ставлення держави до молоді, браку через це у молодих громадян компетентності та відповідальності, необхідних для прийняття рішень, відсутності у молодих людей віри у власні сили і можливість впливати на існуючу ситуацію [8; 9].
Відносно новим підходом у роботі з молоддю, який виник як реакція держави на ситуацію, що склалася останнім часом, є орієнтація на залучення молоді до процесів прийняття рішень. Молодіжна участь надає можливість на практиці, на власному досвіді навчитися правильно приймати рішення, аби набути необхідних знань, умінь та навичок.
Найбільш реально і широко молодь залучена до процесів прийняття рішень через участь у різноманітних громадських об’єднаннях - молодіжних та дитячих громадських організаціях, органах студентського самоврядування, студентських профспілках, молодіжних парламентах тощо. Узагальнено таку категорію можна позначити як суспільно-активна молодь. У сьогоднішніх умовах вона могла б стати реальним управлінським ресурсом Української держави.Інноваційним механізмом виявлення управлінської здатності видається залучення юнаків і дівчат у рамках діяльності громадських структур до соціального проектування, яке у цьому випадку виступає певною моделлю управлінської діяльності та інструментом для прийняття рішень. Ефективність використання подібного методу обумовлена його специфікою: проекти надають можливість апробації ідей, концентрації індивідуальних та колективних зусиль, варіативності та пошуку оптимальних рішень. Стратегічна мета проекту - забезпечити ефективне виконання конкретного виду цільової діяльності (громадської, наукової, культурологічної, спортивної тощо) за допомогою управлінських технологій. Відносно кінцевого результату, таким чином, управлінська та цільова діяльність складають єдність. Саме цей аспект проектної діяльності - можливість занурення молоді у реальні управлінські відносини - співзвучний нашому баченню розв’язання проблеми виявлення управлінського потенціалу молоді.
Таким чином, до наявних механізмів пропонується додати новий процес - виявлення придатності суспільно-активної молоді через виконання соціальних проектів. Удосконалена модель залучення молоді до державного управління схематично зображена автором на рисунку.
Висновки. Аналіз наукової літератури, нормативно-правових актів та експертних розробок свідчить, що єдиних стандартів виявлення управлінської здатності молоді не розроблено. Існуюча система залучення молоді до державного управління зорієнтована на обмежені кола молоді, яка вже довела свою перспективність для держави. Переважна частина молодих людей потрапляє до лав державного управління поза встановлених методів відбору. Недостатня задіяність молоді у реальних процесах прийняття рішень зумовлює необхідність пошуку нових методів виявлення та виміру управлінської здатності молоді. Можливим індикатором прояву управлінських можливостей молоді у сучасних умовах є виконання соціальних проектів.
Вважаємо, що запропонований механізм допоможе виявити та оцінити управлінський потенціал значної кількості молоді, яка претендує на заняття посад у системі органів державної влади.
На нашу думку, це сприятиме якісному оновленню персоналу, що унеможливить виникнення багатьох кризових ситуацій у сфері державного управління.
Подальша розробка даного напряму має полягати у встановленні суспільних передумов, які впливають на формування основних управлінських компетенцій (знань, умінь і навичок) у молодого покоління громадян України.
Список використаних джерел
1. Качество в ХХI веке. Роль качества в обеспечении конкурентноспособности и устойчивого развития / Под ред. Т.Конти, Ё.Кондо, Г.Ватсона. - М.: РИА “Стандарты и качество”, 2005. - 280 с.
2. Оболенський О. Державна служба: Навч. посіб. - К.: КНЕУ, 2003. - 344 с.
3. Сороко В. Оцінка ефективності діяльності державних службовців // Вісн. держ. служби України. - 2006. - № 2. - С. 20-26.
4. Мірчев М., Шереметов Г. Поліпшення результативності праці менеджерів з метою підвищення конкурентності організацій // Персонал. - 2005. - № 11. - С. 69-76.