Методологічний аналіз шляхів оптимізації механізмів залучення молоді до державного управління в Україні

Необхідність розгляду проблеми залучення молоді до державного управління зумовлена кількома причинами, пов’язаними з об’єктивною вимогою зростання ролі людського фактора в державному управлінні.

Сьогодні в українському суспільстві відбувається процес зміни управлінських поколінь. Унаслідок біологічного віку та соціальних причин вирішувати нагальні проблеми державного розвитку належить передусім молоді. Залучення до системи управління молодих, професійно та морально підготовлених кадрів може стати одним із важливих чинників підвищення ефективності державного механізму.

Однак у молодих людей є одна важлива особливість: при всьому своєму прагненні до активної діяльності, вони далеко не одразу бувають до неї підготовлені і здатні. Щорічно до системи державного управління залучаються десятки тисяч молодих людей. І державі важливо знати, чи мають вони здібності до управління.

В усі часи слабких управлінців намагаються замінити більш підготовленими та позбавитися несумлінних. Але частіше за все це відбувається вже запізно, у тих випадках, коли фахівець повністю завалив справу, не виправдав покладених на нього сподівань, не зумів справитися зі своїми управлінськими функціями. Інакше кажучи, не виявив власну управлінську придатність.

Що ж це за управлінська придатність? Як визначити її наявність? В яких умовах вона найкраще проявляється? За якими критеріями відбирати молодь, спроможну гарантовано якісно виконувати управлінські дії? Якщо ми не з’ясуємо такі принципові питання, побудувати оптимальну модель відбору молоді для роботи в органах державної влади буде вкрай складно.

Аналіз наукової літератури свідчить, що існують різні підходи до вирішення цього завдання.

Західна практика підготовки менеджерів виходить з визначення, що управлінська здатність - “це особливість людини, яка дозволяє їй найкращим чином впоратися із завданою роботою або певною ситуацією” [1, с. 101]. Тому загальні розумові здібності та здатність брати на себе відповідальність є більш важливими для успішного управлінця, ніж, скажімо, знання за певним фахом, які можуть з плином часу застаріти.

У вітчизняній та російській науковій літературі, присвяченій методам виявлення управлінської здатності, найбільш дослідженим є аналіз підходів до аналізу діяльності керівників. Із усього розмаїття науковці виділяють такі основні методи оцінки: по-перше, за результатом діяльності [2; 3]; по-друге, за ефективністю управлінського рішення [4; 5]; по-третє, за власне управлінською дією - внеску керівника до загального підсумку роботи, який залежить від виконання службових функцій [1; 6; 7]. В узагальненому вигляді управлінська здатність виступає як комплекс знань, умінь та навичок, які б забезпечували успішну взаємодію учасників управлінського процесу зокрема та ефективність результатів управління взагалі.

Методики оцінки рівня управлінської придатності розглядаються, переважно, крізь призму тренінгів персоналу, посадових інструкцій, тестування, професійно-кваліфікаційних характеристик, атестації та інших моментів, спрямованих на оцінювання вже працюючих управлінців [2; 3; 7].

Що стосується досліджень власне проблеми залучення молоді до державного управління, то в Україні до останнього часу вона не перебувала в зоні уваги науковців та практиків. Сучасні дослідники розглядають проблеми участі молоді у державних справах ситуативно, частково, лише в контексті дослідження механізмів соціальної адаптації молоді, форм розвитку молодіжного руху, аналізу кількісного складу органів державної влади [8-10].

Невирішені раніше частини загальної проблеми. Тобто традиційні методи оцінки управлінського персоналу не зовсім придатні стосовно молоді, яка тільки збирається розпочати власну управлінську кар’єру. Адже відсутня база, яка може слугувати джерелом оцінки придатності - досвід роботи. Водночас спеціальних показників, розрахованих на вимір управлінського потенціалу молоді, не розроблено. На що ж потрібно спиратися і від чого відштовхуватися при відборі молоді для роботи в органи державної влади?

Потреба оптимізації механізмів залучення молоді до державного управління в Україні обумовлює мету дослідження - здійснення методологічного аналізу шляхів виявлення управлінської придатності молоді.