Оцінка ефективності інвестицій на основі дескриптивної моделі виробничо-господарської діяльності вуглевидобувних підприємств

При розробці моделі слід брати до уваги той факт, що мова йде про діючу шахту, на якій передбачається реалізація інвестиційного проекту, спрямованого на нарощування обсягів видобутку вугілля. У зв'язку із цим слід зазначити, що шахти здебільшого працюють збитково, тому розрахований грошовий потік від господарської діяльності шахти в період залучення інвестицій можна вважати ефектом від реалізації інвестиційного проекту. Таким чином, загальний прибуток, отриманий підприємством, буде прибутком від реалізації інвестиційного проекту.При моделюванні так само необхідно враховувати те, що в процесі нарощування потужності діючого підприємства кошти, що спрямовані на розширення виробництва, містять у собі капіталовкладення на придбання нового й заміну зношеного устаткування, проведення підземних гірничих виробок і інші будівельні роботи; кошти для поповнення оборотних активів підприємства, що забезпечують збільшення обсягів видобутку вугілля.

Визначення суми коштів, необхідних для реалізації інвестиційного проекту, - це центральний етап розробки моделі виробничо-господарської діяльності шахти, тому що при цьому необхідно враховувати особливості технології й специфіку функціонування (гірничо-геологічні умови) вуглевидобувного підприємства.

На першому етапі використовуються фактичні дані про становище розвитку гірничих робіт (плани виробіток розроблювальних шахтою пластів вугілля), яке склалося на цей час, і здійснюється розробка можливих реальних варіантів розвитку гірничих робіт. Для всіх діючих пластів формуються технологічно припустимі варіанти розвитку гірничих робіт на кожній шахті й черговість введення в дію очисних вибоїв (лав). Ці варіанти формуються з урахуванням схеми розкриття, прийнятого способу підготовки шахтного поля, системи розробки виїмкових полів, а також обсягу запасів вугілля, що залишилися. Визначаються гірничі виробки, які необхідно провести для введення в дію нових лав. Визначаються можливі терміни введення в дію очисних вибоїв і терміни проведення підготовчих виробок. За планом гірничих виробок визначаються: довжина вже існуючих виробок, які можна задіяти для реалізації інвестиційного проекту; відстані до найближчих магістральних, транспортних і вентиляційних виробок; довжини лав, довжини виїмкових стовпів; тип, продуктивність і кількість необхідного механізованого обладнання для ведення підготовчих і очисних робіт. На підставі отриманих даних визначаються календарний графік введення-вибуття лав і календарний графік проведення гірничих виробок, встановлюється план збільшення видобутку вугілля на шахті.

Календарний графік введення-вибуття лав є основним документом, відповідно до якого розраховується рівень видобутку вугілля на шахті в кожний момент часу (Дt). Окрім того, відповідно до графіка введення-вибуття лав визначається й загальний термін реалізації даного проекту (tp). Термін реалізації проекту має дорівнювати терміну відпрацьовування всіх запасів, підготовлених за рахунок залучення інвестицій, тому що розкриття й підготовка до виїмки нових запасів буде наступним етапом роботи шахти, що вимагає чергових капітальних вкладень. Окрім того, на основі графіка введення-вибуття лав визначається момент виходу на заплановану потужність (tпл), після чого необхідність у додаткових інвестиціях на проведення гірських виробіток відпадає, і дільничні виробки проводяться за рахунок оборотних коштів.

Для забезпечення безперервності процесу видобутку вугілля необхідно вчасно проводити ремонт наявного й придбання нового устаткування. Відповідно до графіка введення-вибуття лав визначається потреба у придбанні обладнання для видобутку вугілля. При визначенні моменту часу, у який виникає потреба в коштах на придбання обладнання, необхідно враховувати не тільки момент запровадження в дію механізованого комплексу для очисних робіт, але й час на укладання контракту й доставку комплексу, і час на монтаж устаткування в лаві ( 2-3 міс.).

Як відомо, збільшення обсягу виробництва вимагає поповнення оборотних коштів, тому важливою складовою підтримки стабільності процесу видобутку вугілля є забезпеченість підприємства оборотними коштами в достатній кількості. Обсяги поповнення оборотних коштів можна визначити статистичним методом на основі встановлення залежності фактичної величини оборотних коштів на шахті (II розділ активу Балансу підприємства) від обсягу видобутку вугілля. Найбільш адекватно описує залежність суми оборотних коштів від обсягу виробництва на вугільних шахтах Донбасу лінійна залежність [5].

У дослідженні необхідно враховувати високий ступінь (до 70%) зносу основних виробничих фондів підприємств, вони морально застаріли й не відповідають вимогам техніки безпеки. Для цього в модель введено показник витрат, необхідних для відновлення основних фондів (Фобн), що визначає цільове використання амортизаційних відрахувань (АО) на введення нових, підтримку й ремонт діючих об'єктів виробничих фондів. У такий спосіб можна забезпечити безперервне відтворення основних фондів за умови випередження відновлення над вибуттям, тобто вирішити завдання технічної забезпеченості безперервності процесу видобутку вугілля і поступового зниження зношеності основних виробничих фондів шахти. Окрім цього, такий підхід дозволить при визначенні терміну реалізації інвестиційного проекту виключити з розгляду момент заміни введених у процесі реалізації інвестиційного проекту основних фондів після закінчення терміну їхньої амортизації (служби).Для забезпечення адекватності моделі необхідно враховувати не тільки суми ПДВ і податковий кредит (НК), що зменшує відрахування, а й інші податки, що нараховуються і сплачуються відповідно до українського законодавства. Сума податкового кредиту визначається на підставі фактичної суми матеріальних витрат і сум зроблених підприємству послуг.