Пенсійний фонд України – основний орган державної виконавчої влади, який реалізує державну політику в галузі пенсійного забезпечення та пенсійного страхування
Відповідними темпами зростає і демографічне навантаження на населення працездатного віку. Демографічна ситуація в України по¬гіршується через вплив кількох факторів:
1) покоління, яке скоро досягне працездатного віку, має низький рі¬вень народжуваності;
2) рівень народжуваності зменшується взагалі по країні;
3) численна група громадян, чий рік народження припадає на зліт на¬роджуваності 30-х років, уже нині вийшли (жінки) на пенсію;
4) група громадян, чий рік народження припадає на повоєнний зліт народжуваності, досягне пенсійного віку через 5-Ю років;
5) приблизно через 30 років на пенсію почнуть виходити групи насе¬лення, чий рік народження припадає на зліт народжуваності поча¬тку 70-х та 80-х років.
На сьогодні є три схвалених урядом законопроекти, що містять комплекс заходів для проведення пенсійної реформи: "Основні на¬прями реформування пенсійного забезпечення в Україні", "Про обов'язкове державне пенсійне страхування" і "Про недержавні пен¬сійні фонди".
Основними цілями пенсійної реформи в Україні є:
• реалізація конституційних прав громадян на пенсійне забезпечення в старості, у випадку інвалідності, при втраті годувальника та в ін¬ших встановлених законодавством випадках;
• забезпечення фінансової стабільності пенсійної системи та створен¬ня умов для стійкого розвитку пенсійного забезпечення на основі державного пенсійного страхування та бюджетного фінансування;
• адаптація системи пенсійного забезпечення до ринкових відносин, які розвиваються в Україні;
• раціоналізація та оптимізація умов представлення та розмірів пенсій;
• підвищення ефективності пенсійної системи шляхом удосконален¬ня її системи управління.
Завдання, що постають у цій сфері, можна визначити як загаль¬ну адаптацію пенсійної системи до ринкових відносин, яка передусім полягає у посиленні особистої відповідальності щодо розміру соці¬альних гарантій.
Нині є всі підстави для визначення напряму реформування пен¬сійної системи і удосконалення механізму функціонування пенсійно¬го забезпечення в Україні - послідовне запровадження страхового принципу формування коштів соціального страхування. Він полягає передусім у встановленні прямої залежності між розмірами пенсій та тривалістю страхового стажу і сумою сплачених внесків за весь його період на базі персоніфікованого обліку суми сплачених внесків.
Протягом десятиріч в Україні діє пенсійна система, організована за розподільчим принципом або по принципу "солідарності поколінь", де пенсії для покоління пенсіонерів виплачуються за рахунок внесків покоління працюючих. Розподільча пенсійна система передбачає до¬статньо високий рівень податкового навантаження на платників пен¬сійних внесків. В Україні сьогодні обов'язкові внески в пенсійний фонд складають 32% від фонду заробітної плати. Це обумовлено де¬мографічною ситуацією, приблизним співвідношенням між кількістю працюючих та пенсіонерів. В той же час у США, Західній Європі, де розподільча та накопичувальна пенсійна система існує одночасно, обов'язкові внески у пенсійний фонд для роботодавців складають відповідно 6% в умовах приблизно схожої демографічної ситуації.
Ґрунтуючись передусім на економічних мотивах, виникає пи¬тання запровадження пенсійних систем за накопичувальним (страхо¬вим) принципом. Крім винятково важливої ролі забезпечення макроекономічної норми накопичення, він має суттєві переваги і для заст¬рахованого, оскільки рівень відрахувань в накопичувальних системах для забезпечення аналогічного розміру пенсії приблизно вдвічі ниж¬чий за бюджетні.Перехід від розподільчого принципу пенсійного забезпечення до накопичувального означає, що основна частина пенсій з часом повин¬на фінансуватися не за рахунок "податку" на фонд заробітної плати, а за рахунок обов'язкових пенсійних заощаджень робітників. Внески повинні накопичуватися на окремих іменних рахунках, і тим самим втрачається їх податковий характер. При цьому ставки пенсійних вне¬сків можуть бути нижче теперішніх, так як значна частина видатків на виплату майбутніх пенсій покриється не за рахунок внесків, а за ра¬хунок доходів від заощаджень.