Пенсійний фонд України – основний орган державної виконавчої влади, який реалізує державну політику в галузі пенсійного забезпечення та пенсійного страхування

Унікальність Пенсійного фонду України як центрального органу виконавчої влади полягає в тому, що на відміну від інших державних установ він є одночасно і соціальною, і фінансовою інституцією.

Крім того Фонд опікується пенсійним майбутнім майже 20 млн. нині працюючих українців, ведучи персоніфікований облік їхніх пенсійних внесків. За великим рахунком майже все доросле населення країни користується соціальними послугами, що їх надає Пенсійний фонд.

Найчастіше пересічні громадяни спілкуються з тими працівниками фонду, які займаються призначенням і нарахуванням пенсії. Організовує їх роботу департамент пенсійного забезпечення фонду. У пенсійній службі працює понад 15 тисяч фахівців.

Громадяни України мають право працювати за кордоном, змінювати країну проживання та громадянство. Управління міжнародного співробітництва міжнародного фонду України сьогодні здійснює перекази пенсій в 21 країну світу.

Здійснювати реформування пенсійної системи неможливо без належної нормативно-правової бази, без висококваліфікованих юристів. А тому юридична служба в структурі Пенсійного Фонду посідає одне з провідних місць. Сьогодні в юридичній службі фонду працює понад 900 юристів. Саме вони – досвідчені фахівці і талановита молодь – забезпечують реалізацію державної правової політики у пенсійній сфері.

Робота Пенсійного фонду є чіткою, якісною і адекватною вимогам часу завдяки людям, що її виконують. Завдяки специфічності роботи працівників фонду – з людьми і для людей – в його колектив, приходять лише ті, для кого милосердя, людяність, безкорисливість, самовіддача і високий професіоналізм є основними якостями спеціаліста. Навчити працівника бути чуйним не можливо.Аби створити умови для якісного виконання певних функцій пенсійний фонд України організував роботу двох підприємств: Спеціалізованого державного підприємства пенсійного фонду України і Державного підприємства “Інформаційно-обчислювальний центр Пенсійного фонду України”, також створено навчально-методичний центр.

Отже, за 15 років у державі сформувався стійкий, потужний, фінансовий та організаційний механізм, що забезпечує функціонування національної пенсійної системи, яка сьогодні продовжує вдосконалюватися, аби досягти світових стандартів, зробити життя наших пенсіонерів кращим, заможнішим.

2 Пенсійний фонд України: порядок його формування і використання

Пенсійний фонд України є центральним органом державної виконавчої влади, підвідомчим Кабінетові Міністрів України. Керівництво діяльністю Пенсій¬ного фонду здійснює правління фонду, чисельність і склад якого затверджується Кабінетом Міністрів України. Органи Пенсійного фонду утримуються за рахунок Державного бюджету.

Пенсійний фонд здійснює управління фінансами пенсійного забезпечення і по суті виступає гарантом стабільності державної системи пенсійного забезпе¬чення. Він діє в Україні як самостійна фінансово-банківська система. Його статус, завдання і функції первинно були призначені Положенням про Пенсійний фонд, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28 січня 1992 р., а в новій редакції — від 1 червня 1994 р.

Основним завданням Пенсійного фонду є збиран¬ня, акумулювання коштів (страхових внесків) та фінансування витрат зі сплати пенсій і допомог, тобто формування і цільове використання бюджету фонду. З 1995 р. бюджет Пенсійного фонду України включається до Державного бюджету країни. На 1996 р. бюджет Пенсійного фонду України в доходній частині складав 730 090 млрд крб. За оцін¬ками спеціалістів, частка витрат Пенсійного фонду в структурі Державного бюджету країни складає приблизно 16%.

Коштами фонду є обов'язкові страхові внески під¬приємств, організацій і громадян. Розмір (тариф) страхових внесків установлений постановою Верхов¬ної Ради України від 17 червня 1993 р. зі зміною і доповненням від 7 лютого 1996 р. Цим нор¬мативно-правовим актом установлено диферен¬ційований підхід до сплати страхових внесків. Під¬приємства, установи та організації сплачують обов'язкові страхові внески у розмірі 37% від загаль¬ного фонду винагороди, що сплачується працівни¬кам, а самі працівники вносять 1% своєї зарплати. Для громадян, які займаються підприємницькою діяльністю, у тому числі адвокатів, їхніх поміч¬ників, приватних нотаріусів та інших громадян, діяльність яких базується на приватній власності фізичної особи і виключно на його праці, встановле¬но тариф страхових внесків у розмірі 33,6% від суми доходу. Якщо громадянин-підприємець працює за договором цивільно-правового характеру, то під¬приємство, яке сплачує йому винагороду, зобов'яза¬не сплатити страхові внески у розмірі 33,3% від суми винагороди.