Державне регулювання економіки

Основними функціями управління є: організація, планування, регулювання, кадрове забезпечення, контроль. Управління будь-яким процесом починається з того, що цей процес відокремлюється як певний об’єкт. Для впливу на нього з метою реалізації потрібних цілей створюється відповідна організація. Організація здійснює планування заходів, спрямованих на досягнення цілей. Коли створено організацію та визначено плани її діяльності, встановлюються правила поведінки кожного члена організації в межах планових заходів. Підбирається персонал, здатний здійснити намічене. Виникає динаміка управління, яка потребую постійного контролю. Отже, регулювання є однією з функцій управління.

Державне регулювання економіки можна розглядати у двоякій площині:

1) з теоретичного погляду;

2) з практичного погляду.

З теоретичного погляду державне регулювання економіки (ДРЕ)- це система знань про сутність, закономірності, дії та правила застосування типових методів та засобів впливу держави на хід соціально-економічного розвитку, спрямованих на досягнення цілей державної економічної політики.

З практичного погляду ДРЕ – це сфера діяльності держави для цілеспрямованого впливу на поведінку учасників ринкових відносин з метою забезпечення пріоритетів державної економічної політики.

Первинним суб’єктом державного регулювання є людина (громадянин). У демократичному суспільстві громадянин (споживач) висловлює і захищає свої інтереси як виборець за допомогою голосування. Але виборці безпосередньо обирають не напрямки соціально-економічної політики або методи та засоби ДРЕ, а лише склад органів державної влади. Тому суб’єктом державного регулювання економіки стає держава в особі державних органів (президента, парламенту, уряду, місцевих адміністрацій).

Об’єктами державного регулювання економіки є :

- економічна система держави ( агрегований об’єкт ДРЕ);

- економічні підсистеми (економіки регіонів, народногосподарських комплексів, галузей; сектори економіки; стадії відтворення);

- соціально-економічні процеси (економічні цикли, демографія, зайнятість, інфляція, науково-технічний прогрес, екологія, кон’юнктура і т.д.);

- відносини (кредитні, фінансові зовнішньоекономічні тощо );

- ринки( товарів, послуг, інвестицій, цінних паперів, валюти, фондів, капіталів і т.д.).Складність втілення названих об’єктів державного регулювання в чіткі організаційні форми зумовлює, як правило, опосередкований вплив держави на розвиток підсистем, процесів, відносин, ринків і т. п. Тому безпосереднім об’єктом державного регулювання є діяльність підприємств, державних органів, домашніх господарств.

2. Особливості державного підприємництва в Україні

та організація управління ним

Рис. 2. Класифікація методів регулювання підприємницької діяльності

2.Методи та засоби прямого впливу держави на розвиток державного сектору

Методологічною основою ДРЕ є економічна теорія і передовсім макроекономіка.